ЕКОНОМІКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДКРИТОСТІ МІСТ УКРАЇНИ

Анотація

Досліджено управлінський механізм економіко-правового забезпечення відкритості міста, який визначено як сукупність взаємопов’язаних процесів, методів та інструментів, що використовуються для організації взаємодії між елементами системи міста з метою досягнення ключових економічних інтересів, формування комплексних урбаністичних рішень у векторному русі до стратегічних цілей сталого, відкритого і смарторієнтованого розвитку міського середовища. Розглянуто відкритість і резильєнтність, що є фундаментальними концептами сталого розвитку сучасних міст, реалізація яких має бути узгодженою і гармонізованою з іншими програмами розвитку міст для забезпечення комплексного підходу та уніфікації управлінських заходів.

Окреслено ключові аспекти, які варто враховувати у формуванні механізму забезпечення відкритості міста, а саме: роль партисипативного підходу до управління містами, специфіка факторів зовнішнього і внутрішнього впливу, еволюція концептуального бачення розвитку міста. Досліджено відкритість міста як феномен, що належить до складних явищ і проявляється в складній формі впливу діалектично взаємодіючих різноспрямованих глобальних і місцевих процесів; дуалізмі в системі соціально-економічних відносин агентів розвитку міста; причинно-наслідковому зв’язку з процесами глобальної інтеграції, інноватизації, інформатизації і соціалізації. Окреслено економіко-управлінський і правовий інструментарій забезпечення відкритості міста.

Зазначено, що правові інструменти є відправною точкою і драйвером для забезпечення відкритості міста, оскільки формують основу для забезпечення підзвітності в управлінні містом, відкритості й прозорості фіскальних процесів і адміністративних процедур. Доведено, що комплексне використання економіко-управлінського і правового інструментарію забезпечення відкритості й прозорості міста дозволяє запустити ланцюг змін технологічного, управлінського і суспільного характеру. Окреслено ключові проблеми економіко-правового забезпечення відкритості міста з точки зору об’єктно-суб’єктного складу міських відносин.