РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЕКОНОМІКИ НА ТЛІ ДЕМОНТАЖУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.12.085

Ключові слова:

технологічні інновації; дослідження і розробки; інструменти інноваційної політики; демонтаж інноваційної політики; інноваційна діяльність підприємств.

Анотація

Узагальнено інструментарій активної інноваційної політики, що застосовується в провідних країнах світу задля досягнення технологічного прогресу в пріоритетних галузях і секторах економіки, уможливлення «зеленого переходу». Розглянуто регуляторний ландшафт інноваційної політики в Україні та за оцінками результатів (падіння наукомісткості ВВП, скорочення чисельності працівників сектору науки, пасивність промислового бізнесу у впровадженні інновацій) викрито численні ознаки її тривалого демонтажу.

Проаналізовано зміни в інноваційній діяльності підприємств в умовах війни, окреслено тенденції до інтенсифікації інноваційних процесів, передусім у секторі оборонної промисловості, появи нових акторів на інноваційній ниві й поширення «гаражних стартапів» з розробки технологій і виготовлення робототехніки, трансформації попиту на інноваційну продукцію під впливом громадського волонтерського руху, підвищення ефективного попиту і спрощення механізмів державного фінансування ініціативних розробок оборонних технологій. Сукупна дія цих тенденцій закладає підґрунтя для становлення сучасної індустрії робототехніки, технологічного оновлення оборонної галузі та структурної модернізації національної економіки всупереч складнощам воєнного часу.

Перевірено за допомогою економетричного моделювання гіпотези про вплив на зростання ВВП тих ресурсів знань, які формуються завдяки витратам держави і бізнесу на НДР. Виявлено позитивні ефекти від дії мультиплікаторів державного і бізнес-фінансування НДР на динаміку ВВП. Підтверджено ефективність державного фінансування НДР як інструменту інноваційної політики, застосування якого сприяє зростанню економіки. Проте використання означеного інструменту потребує вдосконалення, щоб упередити підміну державними інвестиціями приватних і створити належний імпульс до стимулювання інноваційної активності в підприємницькому секторі.

Посилання

Shovkun, I. (2021). Structural Shifts: Impact on Productivity and Growth of Ukraine's Economy. Economy and forecasting. No. 3. P. 59-76. https://doi.org/10.15407/eip2021.03.059

Shivakumar, S., Wessner, Ch., Howell, Th. (2023). Japan Seeks to Revitalize Its Semiconductor Industry. Report. Aug 25. 9 p. URL: https://www.csis.org/analysis/japan-seeks-revitalize-its-semiconductor-industry

Lerner, J., Liu, J., Moscona, J., Yang, D. (2024). Appropriate Entrepreneurship? The Rise of China and the Developing World. European Corporate Governance Institute – Finance Working Paper. No. 964. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4738080

Enright, M. (2017). Developing China: the remarkable impact of foreign direct investment. New York, Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315393346

Ascani, A., Prenzel, P. (2022). Economic complexity and the global asset-seeking strategies of Chinese multinationals. Industry and Innovation. Vol. 30. Iss. 5. P. 556-584. http://dx.doi.org/10.1080/13662716.2022.2088335

Lia, D., Valentinib, G. (2023). When are acquisitions a viable catch-up strategy? Some empirical evidence from China. Long Range Planning. Vol. 56. Iss. 1, 102265. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2022.102265

Li, G., Branstetter, L. (2024). Does “Made in China 2025” work for China? Evidence from Chinese listed firms. Research Policy. Vol. 53. Iss. 6. https://doi.org/10.1016/j.respol.2024.105009

Otioma, Ch., Nsanzumuhire, S., Grillitsch, M., Jirström, M. (2023). Seeking for the shift towards challenge-oriented innovation policies: Tracing digitalization policies over two decades in Africa. Papers in Innovation Studies. Lund University, CIRCLE, Centre for Innovation Research. 34 p. URL: https://wp.circle.lu.se/upload/CIRCLE/workingpapers/202309_otioma.pdf

Miedzinski, M., Mazzucato, M., Ekins, P. (2019). A framework for mission-oriented innovation policy roadmapping for the SDGs: The case of plastic-free oceans. UCL Institute for Innovation and Public Purpose, Working Paper Series. 61 p. URL: https://www.ucl.ac.uk/bartlett/public-purpose/sites/public-purpose/files/a_framework_for_mission-oriented_policy_roadmapping_for_the_sdgs_final.pdf

Singh, R., Yabar, H., Nozaki, N., Niraula, B., Mizunoya, T. (2017). Comparative study of linkage between environmental policy instruments and technological innovation: Case study on end-of-life vehicles technologies in Japan and EU. Waste Management. Vol. 66. P. 114-122. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2017.04.035

Poitiers, N., Sekut, K. (2024). Knowledge spillovers and geopolitical challenges in global supply chains. Bruegel Working Paper. No. 04/2024. URL: https://www.bruegel.org/system/files/2024-03/WP%2004_1.pdf

Ancín, M., Zouaghi, F., Sánchez, M. (2024). How do both firm-level resources and country-level competitiveness shape the relationship between alliance portfolio diversity and radical innovation? A comparison between the food and other manufacturing industries. Agribusiness. 1-32. https://doi.org/10.1002/agr.21954

Pan, M., Chen, Q., Xiao, W. (2024). Antecedents of radical innovation speed from a knowledge network perspective. International Journal of Production Economics. Vol. 271, 109219. https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2024.109219

Shovkun, I. (2022). Transformation of the Ukraine's economy structure in war conditions. Theoretical and Applied Issues of Economics. Vol. 1 (44). P. 133-144. https://doi.org/10.17721/tppe.2022.44.12 [in Ukrainian].

Edler, J., Blind, K., Kroll, H., Schubert, T. (2023). Technology sovereignty as an emerging frame for innovation policy. Defining rationales, ends and means. Research Policy. Vol. 52. Iss. 6, 104765. https://doi.org/10.1016/j.respol.2023.104765

Cavalcante, P. (2024). Desmonte da política de inovação: estratégias e causas no Brasil contemporâneo. Revista de Administração Pública. 58(1). https://doi.org/10.1590/0034-761220220358

O’Neill, K., Gibbs, D. (2020). Sustainability transitions and policy dismantling: Zero carbon housing in the UK. Geoforum. Vol. 108. P. 119-129. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.11.011

Gürtler, K., Postpischil, R., Quitzow, R. (2019). The dismantling of renewable energy policies: The cases of Spain and the Czech Republic. Energy Policy. Vol. 133. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.110881

Pohlmann, A. (2019). Dismantling the relationship between energy innovations and power. Energy Policy. Vol. 133, 110904. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.110904

Fernandes, W., Vale, M., Overbeck, G. et al. (2017). Dismantling Brazil's science threatens global biodiversity heritage. Perspectives in Ecology and Conservation. Vol. 15. Iss. 3. P. 239-243. https://doi.org/10.1016/j.pecon.2017.07.004

Shovkun, I. (2023). Influence of FDI on structural changes in the economy in the context of prospects for post-war recovery of Ukraine. Economy and forecasting. No. 2. P. 33-65. https://doi.org/10.15407/eip2023.02.033 [in Ukrainian].

Antolin-Diaz, J., Surico, P. (2022). The Long-Run Effects of Government Spending. CEPR Discussion Paper. No. 17433. URL: https://cepr.org/publications/dp17433

De Lipsis, V., Deleidi, M., Mazzucato, M., Agnolucci, P. (2022). Macroeconomic Effects of Public R&D. SSRN. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4301178

Moretti, E., Steinwender, C., van Reenen, J. (2019). The intellectual spoils of war? Defense R&D, productivity, and international spillovers. NBER Working Paper Series. Working Paper 26483. URL: https://www.nber.org/system/files/working_papers/w26483/w26483.pdf

Zuniga, P. (2023). Innovation Policy Effectiveness in Emerging Countries: Lessons from Impact Evaluation Studies. United Nations University and Maastricht University. URL: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/eb246063161707fe707b339a2ea02f86-0050062024/original/Innovation-Policies-Paper.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

26.12.2024

Як цитувати

ШОВКУН, І. (2024). РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЕКОНОМІКИ НА ТЛІ ДЕМОНТАЖУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ. Economy of Ukraine, 67(12 (757), 85–109. https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.12.085

Номер

Розділ

Технологічні зміни, інноваційний розвиток і економіка знань