ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВОВИХ НОРМ ТА ЇЇ ОЦІНКА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА (НА ПРИКЛАДІ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА)

Анотація

Відзначено, що важливою якістю правового регулювання має виступати ефективність обраних державою методу і засобу сприяння досягненню запланованого соціально-економічного результату. Попри те що на законодавчому рівні вияв дістали окремі засади нормопроєктної роботи (зокрема, на прикладі законодавства у сфері регуляторної політики), триває практика ухвалення нормативно-правових актів, ефективність яких залишається сумнівною. Однією з причин такого стану правового регулювання суспільних відносин можна назвати неналежне врахування, а часом свідоме ігнорування теоретико-прикладних конструкцій, що були обґрунтовані в межах правової та економічної науки. У підсумку це призводить до утвердження в певній сфері суспільних відносин несправедливого порядку, що ставить під загрозу подальший сталий розвиток держави.
З огляду на це, увагу сконцентровано на дефектах втілення правових принципів, передусім принципу верховенства права, у сферу правового регулювання економічних відносин, що спричиняє виникнення уявної ефективності відповідних правових актів. Доведено, що про ефективність правового регулювання суспільних відносин свідчитиме не тільки показник досягнення правовою нормою очікуваного результату за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян і держави (тобто економічний критерій), але й ступінь відповідності такої правової норми принципу верховенства права, що дозволить говорити про сприяння утвердженню правовим актом ідеології справедливості. На основі аналізу окремих прикладів із законотворчої практики у сфері оподаткування встановлено, що прийняття нормативно-правових актів усупереч принципу верховенства права призвело до спрямування податкової політики на досягнення соціально-економічних результатів, які суперечать принципам податкової політики як виду економічної політики і засадам соціальної політики держави у частині перерозподілу доходів, викладеним у документах стратегічного характеру.