СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВА РЕАЛЬНІСТЬ – XXI: ФІЛОСОФІЯ СТАНОВЛЕННЯ, МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ВИКЛИКІВ

Анотація

Аргументацією актуальності теми статті є відсутність системних, міждисциплінарних досліджень сучасних трансформацій складного світу праці та зайнятості, які формують нову соціальну-трудову реальність. Квінтесенція статті – наукове пояснення філософії становлення соціально-трудової реальності – ХХІ, ядром якої є інститут “Праця 4.0” як відповідь на виклики технологічного укладу «Індустрія 4.0».
Досліджено нові грані праці та зайнятості перших десятиліть ХХІ ст., розкрито прирощення знань у цій сфері шляхом з’ясування сутності породжених коронакризою змін та їх наслідків для соціально-трудової платформи “Праця 4.0”. Виявлено й обґрунтовано детермінанти становлення соціально-трудової реальності – ХХІ. Доведено необхідність переосмислення перспектив соціально-трудового розвитку в контексті демографічних зрушень, аргументовано зиски і втрати за настання “кінця праці” в класичному її розумінні, виокремлено зміни в соціально-трудовій сфері за становлення нового феномену – постглобальної економіки.
Розкрито змістові компоненти моделі «Праця 4.0». Зроблено акцент на необхідності імплементації змішаних (нестандартних) регламентів трудової діяльності в умовах обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19, що дозволить посилити соціоекономічну безпеку на всіх рівнях і гармонізувати відносини між усіма суб’єктами ринку праці. Досліджено взаємозв’язок і взаємообумовленість двох інститутів, що формуються під час коронавірусної кризи. Окреслено пріоритетні напрями подальшого розвитку науки про працю. Дослідження сфокусоване на розумінні філософії соціально-трудового поступу та формуванні сучасного на соціально-трудовому «полі» – “Праця 4.0” і економіка нестандартної зайнятості (гіг-економіка). Обґрунтовано необхідність зміни теоретичного, філософського розуміння демоекономічної, техніко-технологічної, епідеміологічної та соціально-трудової дійсності. Доведено нагальність зміни векторів соціально-економічної політики за настання світогляду, економічної та соціальної культури нової – цифрової – постіндустріальної доби.
Наведена наукова аргументація філософії сучасних трансформацій соціально-трудової сфери слугуватиме науковим базисом для подальшої розробки «дорожньої карти» її розвитку на засадах людиноцентричності.