ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Анотація

Науковці в абсолютній більшості дійшли спільного бачення щодо виконання податками фіскальної функції, у переважній – щодо регулюючої (з поділом на стимулюючу та стримуючу) і значною мірою – щодо контролюючої функції. Із зміною політичної каденції та початком карантину COVID-19 в Україні стартував ряд важливих податкових реформ для детінізації економіки, налагодження більш справедливого оподаткування, які торкнулися всіх трьох функцій податків.
Водночас на порядку денному залишаються системні проблеми щодо функціональної спроможності податкової системи України. По-перше, недовиконання податками фіскальної функції, що пов’язано з поширеними схемами мінімізації та ухилення від оподаткування, а саме контрабандою та «сірим» імпортом, зловживанням спрощеною системою оподаткування, заробітною платою «у конвертах», необлікованими готівковими доходами без використання касового апарату, розмиванням податкової бази в низькоподаткових юрисдикціях. По-друге, обмеженість потенціалу регулюючої функції податків через слабку дієвість існуючих податкових стимулів. Нові податкові стимули несуть ризики значної втрати доходів за відсутності надійних компенсаторів у майбутньому. По-третє, низька довіра до контролюючої функції податків через слабку інституційну спроможність податкових і митних органів. Складне податкове та митне адміністрування надає широкі можливості для корупційних ризиків. Відсутня дієва система упередження та профілактики порушень.
Зважаючи на значну кількість проблем у реалізації всіх основних функцій податків в Україні, запропоновано відповідні стратегічні цілі та завдання для зміцнення функціональної спроможності вітчизняної податкової системи, яке доцільно закладати в основу стратегування її розвитку.