СОЦІАЛІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ЯКІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Самореалізація особистості в умовах використання політики "соціальної якості" як сучасного інструменту державного управління в перехідному суспільстві значною мірою пов'язана з подоланням існуючих у особистості обмежень щодо її дій, які самореалізуються, у відповідному суспільстві та транзитивній до ринкового характеру економіці. З огляду на те, що, зокрема, в Україні ринок має гібридний характер (а це особливо важливо), існуючі обмеження в самореалізації особистості повинні долатися в тому числі, а можливо, і, в першу чергу, за рахунок трансформацій у процесах соціалізації, які відрізняються від європейської практики та інститутів, що забезпечують її реалізацію. Таким чином, ідеться про подолання не тільки і не стільки природних егоїстичних інтересів особистості, що завжди актуально, скільки існуючого відставання у відповідних навичках, які є невидимим активом забезпечення ендогенного характеру зростання економіки.
Показано, що існує взаємообернений зв’язок між формуванням соціалізації та політикою "соціальної якості", якій притаманна діалектика взаємодії індивіда та колективу і яка є процесом підвищення міри соціалізації. Остання ж, завдяки взаємообумовленості, служитиме зростанню ефективності взаємодії індивіда і колективу, на основі чого розширюються можливості самореалізації особистості за умов використання європейської політики "соціальної якості" як інструменту державного управління, успішність застосування якої зумовлюють нові завдання і зміст так званої вторинної соціології.
Логіка нинішнього розвитку України показує, що для досягнення цілей соцієтального розвитку, визначених в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і мінімізації потенційних ризиків та загроз, які супроводжують поточні реформи українського суспільства, необхідні нові підходи. Вони повинні запроваджувати нові форми державного управління, щоб утворити взаємозв’язки політики всіх вимірів, як це пропонується, зокрема, підходом соціальної якості в соціалізації, характер яких був розкритий в попередніх публікаціях автора. Як результат, фундаментально змінюватиметься соціокультурний (соціальний) вимір, у структурі якого мають бути, передусім, трансформовані процеси соціалізації особи, завдяки чому вона засвоїть основи життєдіяльності в новій соціальній реальності й активізує свою соціальну та економічну взаємодію на засадах самореалізації, тим самим сприяючи успішності державної політики соціальної якості й досягнення стабільного соціально-економічного розвитку.