ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЛЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ БРЕЙНСТОРМІНГУ ЛІДЕРІВ КРАЇН G7
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.03.006Ключові слова:
країни «Великої сімки»; країни «Великої двадцятки»; брейнстормінг; глобалізація; світова економіка.Анотація
Розглянуто питання організації та проведення «мозкового штурму» (брейнстормінгу), при якому важливо виходити з наявності факторів, що негативно впливають на якість прийнятих у групі рішень, і розробити систему фільтрів, щоб не допускати подібних перекручень. На прикладі організацій G7 і G20 показано формати проведення брейнстормінгу. Так, завдяки ротації членів групи знижуються витрати групового мислення. У сучасній літературі зазначається, що групове мислення –– одна з найбільш серйозних форм деформації якості групових дискусій, наявність яких дає привід критикам групових форм експертизи звинувачувати їх у низькій ефективності порівняно з індивідуальними формами аналітичної діяльності.
Визначено, що у масиві досліджуваних країн G7 виділяються такі моделі ринкової економіки:
• неоліберальна (Велика Британія, США, Канада);
• соціально-ринкова (Німеччина, Франція);
• корпоративна (Японія);
• південноєвропейська (середземноморський капіталізм; Італія).
Констатовано, що «Група двадцяти» була обрана основним механізмом консолідації на рівні лідерів з початком мегакризи 2008 р. «Група семи/восьми» стала важливою міжнародною інституційної базою для формування нової G20, схваливши її створення в 1999 р., забезпечивши внутрішнє керівництво протягом всього часу існування, обґрунтувавши корисність зустрічей на рівні лідерів і запропонувавши багатий досвід своїх членів у головуванні в «Групі двадцяти» як на рівні міністрів, так і лідерів протягом перших років формування механізму останньої.
Проаналізовано залежність світової економіки від економіки США. Підкреслено важливість збереження і зміцнення G20, переходу до структури колегіального лідерства, а не гегемонії.
Посилання
Kovalenko A., Korniev M. Social Psychology. Kyiv, Geoprint, 2006, available at: library.udpu.edu.ua/library_files/414683.pdf [in Ukrainian].
Borishpolets K. Methods of Political Research. Moscow, Aspect Press, 2010 [in Russian].
Florensky P. The Pillar and Ground. Moscow, Akademicheskiy Proekt, 2010 [in Russian].
Albert M. Capitalism Against Capitalism. Saint Petersburg, The School of Economics, 1998 [in Russian].
Simonov K. Political Analysis. Moscow, Logos, 2002 [in Russian].
Abbott K.W., Keohane R., Moravcsik A., Slaughter A., Snidal D. The Concept of Legalization. International Organization, 2000, Vol. 54, Iss. 3, pp. 401-419.
doi.org/10.1162/002081800551271
Wallerstein I. The Capitalist World-Economy. Cambridge, Cambridge University Press, 1979.
Williamson J. The Washington Consensus Revisited, in: Economic and Social Development into the XXI Century. L. Emmerji (Ed.). Washington, DC, Inter-American Development Bank, 1997.
Arrighi G., Silver B. Chaos and Governance in the Modern World System. Minneapolis, University of Minnesota Press, 1999.
Adler E. Constructivism and International Relations, in: Handbook of International Relations. W. Carlsnaes, Th. Risse, B.A. Simmons (Eds.). Sage Publications Ltd, 2002.
Ruggie J.G. What Makes the World Hang Together? Neo-Utilitarianism and the Social Constructivist Challenge. International Organization, autumn, 1998, Vol. 52 (4), pp. 855-885.
doi.org/10.1162/002081898550770
Buchanan J.M. An Economic Theory of Clubs. Economica,1965, No. 32 (125), pp. 1-14.
doi.org/10.2307/2552442
Fratianni M., Pattison J.C. International Organisations in a World of Regional Trade Agreements: Lessons from Club Theory. World Economy, 2001, No. 24 (3), pp. 333-369.
doi.org/10.1111/1467-9701.00359
Kirton J.J. Embedded Ecologism and Institutional Inequality: Linking Trade, Environment, and Social Cohesion in the G8, in: NAFTA Experiences, Global Challenges. V.W. Maclaren (Ed.). Aldershot, Ashgate, 2002.
Sandler T., Tschirhart J.T. Club Theory: Thirty Years Later, Public Choice. 1997, No. 93 (3), pp. 335-355.
doi.org/10.1023/A:1017952723093
Hermawan Y.P., Sriyuliani W., Hardjowijono G.H., et al. The Role of Indonesia in the G20: Background, Role, and Objectives of Indonesia's Membership. Jakarta, Friedrich-Ebert-Stiftung Indonesia Office, 2011, available at: library.fes.de/pdf-files/bueros/indonesien/08365.pdf (accessed on 17.07.2013).
Stephens G. Information and Communication: G8 Institutionalization and Compliance in the DOT Force, in: Making Global Governance Effective: Hard and Soft Law Institutions in a Crowded World. J.J. Kirton, M. Larionova, M. Savona (Eds.). Farnham, Ashgate, 2010.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Державна установа "Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України"
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
