ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ВЕКТОР РОЗВИТКУ

Анотація

Інтеграція України у світову економіку актуалізує проблему продовольчої безпеки на національному рівні, підтримка якої певним чином залежить від вектора розвитку зернового ринку, що забезпечує населення найбільш масовими продуктами харчування, а тваринництво – кормами.
Проведено аналіз чинників, що впливають на світовий дисбаланс між пропозицією та споживанням зерна. До базових показників віднесено: відставання темпів виробництва зерна від темпів зростання чисельності населення у світі та збільшення споживання зерна у тваринництві. Ці фактори визначають стійкий підвищений попит на зернові культури і впливають на зростання індексу цін FAO. За таких умов Україна як провідний експортер зерна відіграє ключову роль у стабілізації світової продовольчої безпеки.
Для визначення впливу розвитку національного зернового ринку на продовольчу безпеку використовується низка індикаторів: процент споживання продуктів тваринного походження у добовому енергетичному раціоні людини; забезпечення раціону харчування людини основними видами продуктів, у виробництві яких лежить перероблене зерно чи виготовлення яких пов’язано з його споживанням; диференціація вартості харчування населення вказаними продуктами за соціальними групами; середньодушове виробництво зерна.
У результаті аналізу розрахованих значень індикаторів продовольчої безпеки встановлено, що стан вітчизняного зернового ринку відповідає вектору «голодного експорту», який характеризується нарощуванням експортних обсягів зерна завдяки не тільки збільшенню його валового збору, а й зменшенню його споживання як у зернопереробній промисловості, так і у тваринництві.
На основі проведеного порівняльного аналізу зовнішньоекономічної діяльності борошномельної галузі України і Туреччини зроблено висновок, що остання, будучи лідером світового ринку борошна, виробляє його з українського зерна. З огляду на це запропоновано заходи з державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності борошномельної галузі.