АГРАРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Розглянуто розвиток теоретико-методологічних засад дослідження аграрних корпорацій і процесу корпоратизації аграрного сектору економіки України. Встановлено, що єдиного і всеохоплюючого визначення понять «корпорація» взагалі та «аграрна корпорація» зокрема чинне вітчизняне законодавство не містить. Тим часом існуючі їх визначення демонструють певну неузгодженість у тлумаченнях поняття «корпорація» у різних законодавчих актах.
Формування корпорацій не віддільне від процесів концентрації та інтеграції. Основними ознаками належності інституційної одиниці до корпоративного сектору є поєднання ресурсів (капіталів та/або майна); внутрішня структурованість; відокремлення прав власності від прав управління (контролю).
Корпорація є економічною системою з певними суспільними функціями. Корпоративний сегмент у сільському господарстві формується із сільськогосподарських підприємств, їх об’єднань і кооперативів. При цьому до аграрних корпорацій формально не повинні відноситися державні та приватні підприємства, які мають одноосібного власника, а також фермерські господарства. Аграрна корпоративна система не є однорідною ні за складом, ні за характером регулювання. Її треба структурувати за певними ознаками (наприклад, за масштабами землекористування та/або поголів’ям худоби) і відповідно до цього досліджувати тенденції в розвитку різних сегментів, їх вплив на динаміку макроекономічних показників, а також оцінювати ефективність державного регулювання в галузі.
Український аграрний корпоративний сектор демонструє в цілому позитивну динаміку розвитку. Він виробляє майже половину всієї аграрної продукції та понад половину рослинницької. Аграрні корпорації роблять основний вклад у забезпечення додатного сальдо зовнішньої торгівлі продукцією аграрного сектору. Водночас корпорації відповідальні за викривлення структури експорту – за превалювання в ньому декількох груп сировинних товарів. В аграрному корпоративному секторі домінують холдингові структури, діяльність яких законодавчо не врегульовано.