ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Ефективність функціонування національної економіки детермінується її спроможністю адекватно й гнучко реагувати на виклики, що постають на кожному етапі її розвитку. За сучасних умов з особливою гостротою проявляються виклики, зумовлені динамічним поступом технологічного розвитку, посиленням конкуренції на світових ринках, необхідністю задоволення суспільних потреб, які постійно зростають, пошуку нових підходів до забезпечення ефективної комплементарності складових сталого розвитку, посиленням вимог до збалансованості національних інтересів з глобальним розвитком, необхідністю зваженого балансування між перманентною появою нових можливостей і загроз в умовах швидкого поширення кризових явищ.
Глобалізація трансформує форми та функції держави. Досвід глобального розвитку останніх десятиліть дозволяє виявити два взаємопов’язаних, але разом з тим різних напрями трансформацій, які безпосередньо фокусуються у площині цієї проблематики. На початку XXI ст. глобальна економіка вступила у нову еру розвитку, оскільки стрімко загострилися суперечності між транснаціональним виміром капіталу та державним суверенітетом як формою організації та функціонування суспільства. Глибинним наслідком глобалізації є обмеження регулюючих функцій держав. При цьому держави вже не можуть належним чином захистити національні економіки від дисбалансів та асиметричних шоків. Унаслідок лібералізації національні уряди втрачають можливість дієвого використання цілої низки макроекономічних інструментів.
Місце і роль держави за умов сучасних трансформацій визначається перш за все тим, що держава розглядається як суб’єкт, який забезпечує організацію та функціонування всіх елементів соціально-економічної системи. Виступаючи представником суспільства в цілому, саме держава встановлює правила функціонування та ринкової взаємодії економічних агентів у межах певного господарського порядку і здійснює контроль за їх дотриманням. Підґрунтям для реалізації виваженої економічної політики має слугувати наукова ідентифікація стратегічних пріоритетів розвитку економіки й визначення на цій основі концептуальних підходів та інструментарію з метою гармонізації інтересів суспільства.