ІМПЕРАТИВИ ТА РИЗИКИ НАКОПИЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Анотація

Проведено аналіз динаміки показників державного та гарантованого державою боргу в Україні протягом останніх років та визначено імперативи зростання державної заборгованості. Виявлено, що її першочерговими чинниками стали розширення фінансування державного бюджету для бюджетної підтримки державного сектору економіки, банківської системи, а також фінансування бюджетного дефіциту. Зроблено висновки, що вирішення таких завдань здійснювалося в умовах загострення фінансових ризиків: мобілізації доходів, залучення додаткового ресурсу з метою фінансування бюджетного дефіциту та дефіцитно-боргового коригування, недовиконання планів приватизації, допущення високого рівня інфляції, а також зниження курсу національної валюти. Зазначено, що зростання державної заборгованості відбувалося шляхом збільшення державних запозичень, які направлялися на погашення зобов’язань, покриття витрат на проведення активних операцій, перекладання частини запозичень корпорацій і установ на державний бюджет.
Проведення активних операцій було спрямоване на надання фінансової підтримки державним банкам та державним установам, ФГВФО, капіталізацію окремих приватних банків. Розкрито зміни обсягу державних запозичень в аспекті співвідношення їх внутрішньої та зовнішньої складових. Визначено причини та наслідки зростання витрат на дефіцитно-боргове коригування (активних операцій у рамках державного бюджету). За умов невиконання планів надходжень від приватизації державного майна така політика призведе до загострення фіскальних ризиків (утримання високих показників державних запозичень, фінансування боргу за рахунок НБУ та державних банків). Політика державних запозичень (в аспекті її внутрішньої та зовнішньої складових) виявилася непослідовною: допускалися різкі зміни в залученні ресурсу від внутрішніх і зовнішніх джерел, а проведення боргової політики відзначалося істотними піковими навантаженнями на державний бюджет, а також їх високою дохідністю як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Продовжували зростати обсяги обслуговування позик, що стало фактором збільшення бюджетних видатків. Високих показників досягало фінансування запозичень з використанням ресурсів НБУ і державних банків. Запропоновано напрями фіскальної політики, орієнтованої на стримування і обмеження державної та гарантованої державою заборгованості шляхом внесення змін до фіскальної політики України.