ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Анотація

Проблеми дефініції понять «інститут» та «інституції», «інституційність» та «інституціональність» неодноразово порушувалися вченими-економістами, соціологами. Це пов’язано з неформальним змішуванням термінів, гносеологією інституціоналізму, диференціацією перекладу іноземних джерел. Проте спроби привернути увагу до розмежування даних понять у різних наукових джерелах не дали фактичного результату, адже досі так і не сформовано систему визначення, конкретизації та чіткого формулювання специфічних термінів, а отже – всі праці даного смислового характеру не дістали практичного втілення. Таким чином, можна вважати, що в науці інституціоналізму через дезінформованість основних термінів існує прогалина у розумінні їх сенсу, міри вивченості й адекватності, вагомості.
У ході опрацювання офіційних наукових і довідкових видань (зокрема, наукових статей за досліджуваною тематикою, монографій, авторефератів дисертацій та дисертаційних робіт, підручників, енциклопедій, а також словників: двомовні, іншомовних слів, термінологічні, етимологічні, енциклопедичні, тлумачні, академічні, словники-довідники) було зроблено припущення, що множинність пояснення і використання категорії «інститут» зумовлена рядом причин, одна з яких – етимологічна. Важливим є і те, що, крім наукових видань, досліджувані дефініції наявні і в довідкових словниках, довідниках, енциклопедіях та ін., що певною мірою свідчить про офіційне трактування цих понять. Відповідно, на підставі аналізу довідково-енциклопедичної літератури було згруповано терміни та літературні джерела за схожістю трактування, хоча в наукових теоріях не завжди можна застосувати одне правило до всіх суміжних процесів. І оскільки інституціональна теорія стосується декількох наукових напрямів (наприклад, соціального, економічного, юридичного, теоретико-методологічного, державотворчого та ін.), то вважаємо за доцільне розділяти роль понять залежно від їх функціонального призначення.