ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ

Анотація

Реформування системи місцевого самоврядування в Україні передбачає реформу адміністративно-територіального устрою з формуванням спроможних об’єднаних територіальних громад як низової локальної адміністративно-територіальної одиниці та фінансову децентралізацію з переданням на місцевий рівень відповідних повноважень і ресурсів. Головне завдання реформи – викорінення залишків радянського командно-адміністративного типу управління та формування самодостатніх і спроможних адміністративно-територіальних одиниць.
Метою статті є визначення оптимальних параметрів для створення об’єднаної територіальної громади, що сприятиме ефективному розвитку адміністративно-територіальних одиниць базового рівня та наданню якісних публічних послуг населенню громади.
Розглянуто особливості формування об’єднаних територіальних громад в Україні згідно з принципом економічної ефективності. Проаналізовано вплив чисельності населення та площі об’єднаної територіальної громади на її фінансове становище і можливість виконувати покладені на неї функції. Доведено, що формування спроможних територіальних громад на добровільній основі не можна охарактеризувати як найбільш вдале, тому при об’єднанні громад потрібно дотримуватися чітко визначених принципів і критеріїв, не допускаючи надто великих відхилень у параметрах їх демографічного та просторового потенціалу, що спричиняє значну фінансово-бюджетну диференціацію громад й ускладнює процеси бюджетного регулювання та вирівнювання. Запропоновано матрицю визначення оптимальних параметрів, згідно з якими повинні формуватись об’єднані територіальні громади. Доведено, що формування об’єднаних територіальних громад з визначеними оптимальними параметрами сприятиме ефективному її розвитку та наданню якісних публічних послуг населенню громади.