ПЕРШІ ПІДСУМКИ ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Анотація

Згідно із чинною законодавчою базою України, розкрито взаємообумовленість завдань з реалізації цілей регіональної політики в умовах її реформування та нарощування децентралізації влади із завданнями реалізації основних цілей екологозбалансованого сталого розвитку, починаючи з локального рівня. Показано, що особливої значущості набувають дослідження методів і регуляторних процедур, спрямованих, насамперед, на зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також посилення дієвості механізмів та інструментів природоохоронної політики. Оскільки серед економічних механізмів її реалізації саме екологічне оподаткування є головним, остільки найбільший науковий і практичний інтерес викликають трансформації екологічного податку в умовах децентралізації влади – і як інструменту зміцнення фінансового потенціалу регіонального управління та місцевого самоврядування, і як опорного інструменту фінансового забезпечення природоохоронних заходів.
Завдяки проведеному аналітичному та статистичному дослідженню змін структури розподілу екологічного податку в міжбюджетній вертикально-горизонтальній площині за 2011–2015 рр. виявлено та детально розкрито, з одного боку, позитивний вплив нового законодавчого порядку перерозподілу доходів від екологічного податку по міжбюджетній вертикалі, а з іншого – його негативний вплив по міжбюджетній горизонталі на посилення дієвості екологічного оподаткування як інструменту акумулювання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування для реалізації локальних природоохоронних цілей у контексті завдань державної екологічної політики.
Доведено, що нинішня модель фінансово-бюджетної децентралізації екологічного оподаткування є моделлю фактичної руйнації системи фінансового забезпечення природоохоронних заходів, а тому – антиекологічною. Обгрунтовано, що подальше її розгортання виступатиме вагомим інституціональним чинником посилення негативного соціально-економічного впливу на стан навколишнього середовища.
Наголошено на необхідності фахового перегляду відповідної чинної законодавчої бази, насамперед, її положень щодо цільового спрямування екологічного податку. Надано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного правового регламенту функціонування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а також активізації економічних інтересів територіальних громад до розв’язання екологічних проблем.