Оцінка індивідуальної радіочутливості людини на основі диференційного забарвлення хромосом лімфоцитів периферичної крові
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.07.081Ключові слова:
індивідуальна радіочутливість, диференційне забарвлення, канцерогенний ризик, лімфоцити крові, хромосомні перебудовиАнотація
Визначення та прогноз індивідуальної радіаційної чутливості (ІРЧ) людини залишається актуальною проблемою в галузі радіобіології. Хромосомні аберації стабільного типу, які визнані індикаторами опромінення, можуть брати участь у злоякісній трансформації клітин. На основі класичного цитогенетичного аналізу (рівномірного забарвлення клітин) стабільні аберації вдається виявити лише у 20 % випадків. Використання диференційного забарвлення клітин дає змогу виявляти найбільш повний спектр радіаційно-індукованих аберацій хромосом, у тому числі стабільні, як загрозу підвищеного канцерогенного ризику. Мета дослідження — визначити частоту та спектр радіаційно-індукованих аберацій хромосом у лімфоцитах крові осіб з високою ІРЧ. Проведено цитогенетичне обстеження осіб з високою індивідуальною радіочутливістю (коефіцієнтірч 1,2—1,7), які працюють у сфері дії іонізуючого випромінювання, на основі диференційного забарвлення хромосомних препаратів лімфоцитів периферичної крові. Висока індивідуальна чутливість до опромінення поєднується з абераціями стабільного типу хромосом 3, 5, 9 та 14. Це вказує на підвищений ризик розвитку онкологічних захворювань. Також показано, що хромосоми залучаються до перебудов з різною частотою, що свідчить про їх міжіндивідуальну чутливість до опромінення. У рамках виконаного цитогенетичного дослідження найбільшу чутливість до опромінення виявлено у хромосоми 5. Хромосома Y не була залучена до жодної перебудови. Рекомендовано впровадження розробленого “Паспорту індивідуальної радіочутливості людини за цитогенетичними показниками” з метою підвищення якості диспансеризації професіоналів, зайнятих у сфері дії іонізуючої радіації.
Завантаження
Посилання
Domina, E. A. & Chekhun, V. F. (2013). Experimental validation of prevention of the development of stochastic effects of low doses of ionizing radiation based on the analysis of human lymphocytes’ chromosome aberrations. Exp. Oncol., 35, No. 1, pp. 65-68.
Domina, E. A. (2016). Chromosomal abnormalities in blood lymphocytes of primary cancer patients in the post-Chernobyl period. Science Rise: Biol. Sci., No. 1, pp. 20-25 (in Russian). doi: https://doi.org/10.15587/2519-8025.2016.72316
Domina, E. A. (2018). Evaluation of the effect of professional irradiation on cytogenetic parameters of peripheral blood lymphocytes. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr., No. 10, pp. 112-119 (in Russian). doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.10.112
Domina, E. A., Ryabchenko, N. M., Drugyna, M. O. & Chekhun, V. F. (2007). Cytogenetic method (G2- assay) of determining the individual radiosensitivity of a person for the purpose of primary prevention of radiogenic cancer. Methodical recommendations. Kyiv: Ministry of Health care of Ukraine (in Ukrainian).
Cytogenetic dosimetry: Applications in preparedness for and response to radiation emergencies (2011). Vienna: IAEA.
Zerova-Lyubimova, T. E. & Gorovenko, N. G. (2003). Standards for the analysis of human chromosome preparations. Methodical recommendations. Kyiv: Ministry of Health care of Ukraine (in Ukrainian).
Arefi, M., Garcia, J. L., Penarrubia, M. J. et al. (2012). Incidence and clinical characteristics of myeloproliferative neoplasms displaying a PDGFRB rearrangement. Eur. J. Haematol., 89, No. 1, pp. 37-41. doi: https://doi.org/10.1111/j.1600-0609.2012.01799.x
Giagounidis, A., Mufti, G. J, Fenaux, P. et al. (2014). Lenalidomide as a disease-modifying agent in patients with del(5q) myelodysplastic syndromes: linking mechanism of action to clinical outcomes. Ann. Hematol., 93, No. 1, pp. 1-11. doi: https://doi.org/10.1007/s00277-013-1863-5
Kumar, M. S., Narla, A., Nonami, A. et al. (2011). Coordinate loss of a microRNA and protein-coding gene cooperate in the pathogenesis of 5q- syndrome. Blood, 118, No. 17, pp. 4666-4673. doi: https://doi.org/10.1182/blood-2010-12-324715
Schmutz, J., Martin, J., Terry, A. et al. (2004). The DNA sequence and comparative analysis of human chromosome 5. Nature, 431, pp. 268-274. doi: https://doi.org/10.1038/nature02919
Brunelli, M., Fiorentino, M., Gobbo, S. et al. (2011). Many facets of chromosome 3p cytogenetic findings in clear cell renal carcinoma: the need for agreement in assessment FISH analysis to avoid diagnostic errors: a review. Histol Histopathol., 26, No. 9, pp. 1207-1213.
De Braekeleer, E., Douet-Guilbert, N., Rowe, D. et al. (2011). ABL1 fusion genes in hematological malignancies: a review. Eur. J. Haematol., 86, No. 5, pp. 361-371. doi: https://doi.org/10.1111/j.1600-0609.2011.01586.x
Gabrea, A., Bergsagel, P. L. & Kuehl, W. M. (2006). Distinguishing primary and secondary translocations in multiple myeloma: a review. DNA Repair (Amst.), 5, No. 9-10, pp. 1225-1233. doi: https://doi.org/10.1016/j.dnarep.2006.05.012
Vitolo, U., Ferreri, A. J. & Montoto, S. (2008). Follicular lymphomas. Crit. Rev. Oncol. Hematol., 66, No. 3, pp. 248-261. doi: https://doi.org/10.1016/j.critrevonc.2008.01.014
Domina, E. A. & Drugyna, M. O. (2018). Passport of individual radiosensitivity of a person according to the cytogenetic indices. Newsletter No. 322-2018. Kyiv: Ministry of Health care of Ukraine (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
