Радіобіологічні показники гострої променевої хвороби (чорнобильський досвід)
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.099Ключові слова:
Чорнобильська аварія, гостра променева хвороба, опромінені особи, радіобіологічні показники, цитопенії, біодозиметрія, підсадка кісткового мозкуАнотація
Досліджено особливості радіобіологічних показників залежно від ступеня гострої променевої хвороби до та після інтенсивної дезінтоксикаційної терапії 53 постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що лікувалися в клініці Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту МОЗ України. Прояв первинних ушкоджень у хворих не завжди відповідав тяжкості променевої патології. Спостерігали, як правило, відтермінованість у розвитку лейко- і лімфопеній порівняно з класичною формою променевої хвороби. Особливістю цитопеній крові був хвилеподібний характер їх перебігу. Відновлення показників крові в критичний момент було можливим лише за рахунок донорського кісткового мозку, що тимчасово брав на себе кровотворну функцію. Характерною рисою ультраструктурних змін у кістковому мозку внаслідок змішаного опромінення (зовнішнього і за рахунок радіонуклідів) були дистрофія і деструктивні зміни ендотелію синусів кісткового мозку. Всім хворим була проведена біологічна (цитогенетична) дозиметрія. Вперше запропоновано алгоритм визначення ступеня променевої хвороби на основі оптимального комплексу цитогенетичних показників радіаційного ураження Т-лімфоцитів із залученням моделі множинної лінійної регресії. Зіставлення даних цитогенетичної дозиметрії з клінічною симптомати кою дало можливість зробити об’єктивні висновки щодо диференціювання ступеня тяжкості променевої хвороби у межах строків, необхідних для виконання своєчасної дезінтоксикаційної терапії постраждалих. Чорнобильський досвід показав, що у випадку радіаційних інцидентів для оцінки тяжкості та прогнозу променевої патології, коректної біологічної дозиметрії доцільно проводити комплексне поглиблене радіобіологічне дослідження, яке включає гематологічне, цитогенетичне обстеження та аналіз кількісних і морфо логічних показників кісткового мозку в зіставленні з клінічною симптоматикою опромінених осіб.
Завантаження
Посилання
Kyndzelskyi, L. P., Zverkova, A. S., Syvkovych, S. A. et al. (2002). Acute radiation disease in the conditions of the Chernobyl disaster. Kyiv: Teleoptic (in Russian).
Protasova, T. H. (1999). Pathological picture of acute radiation disease in the conditions of modern treatment. Med. radyologyia i radyats. bezopasnost, 44, No. 5, pp. 27-32 (in Russian).
Pynchuk, L. B. (1987). Features of the expediency of enhanced detoxification therapy for hypoplasia of blood formation. Hematol. i perelyv. krovy, No. 12, pp. 111-115 (in Russian).
Nikolaev, V. G., Pinchuk, L. B., Umansky, M. A. et al. (1993). Early experimental studies on hemoperfusion as a treatment modality for acute radiation disease. J. Artif. Organs., 17, No. 5, pp. 362-365.
Zakharash, M. P., Pinchuk, L. B., Ivanova, N. V. et al. (2000). Adsorptive treatment of radiation and postradiation syndroms: update and prospects. In: Sorption methods and technologies in settlement of ecological and endoecological problems of the Chernobyl accident. Program and abstracts, p. 75.
Zakharash, M. P., Nikolaev, V. H., Ivanova, N. V. & Huryna, N. M. (1997). Sorption terapy in the correction of post-radiation injuries. Farmakolohichnyi visnyk, No. 3, pp. 44-47 (in Russian).
Domina, E. A., Kliushyn, D. A., Kindzelskyi, L. P. & Petunin, Yu. I. (1999). Cytogenetic assessment of the degree of acute radiation sickness. Guidelines. Kyiv: MOZ Ukrainy (in Ukrainian).
Domina, Е. A., Petunyn, Yu. I. & Kliushyn, D. A. (1998). Application of the chromosome aberration test for retrospective assessment of the degree of acute radiation sickness. Laboratornaia dyahnostyka, No. 3, pp. 24-27 (in Russian).
25 years of the Chernobyl disaster. Security for the future. National report of Ukraine (2011). Kyiv: КiМ.
Bilyi, D. O., Sushko, V. O., Kovalenko, O. M. & Bazyka, D. A. (2016, April). The state of health of people who suffered from acute radiation sickness as a result of the Chernobyl accident. Proceedings of the International Scientific Conference Radiological and medical consequences of the Chernobyl disaster. 30 years later (p. 182), Kyiv (in Ukrainian).
Bariakhtar, V. H. (Ed.). (1995). Chernobyl disaster. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian). 12. Kovalenko, A. N. & Kovalenko, V. V. (2008). Systemic radiation syndromes. Nykolaev: NHHU im. Petra Mohyly (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
