ПАЛЕОАРХЕЙСЬКІ ТА МЕЗОАРХЕЙСЬКІ ТТГ ЗАХІДНОГО ПРИАЗОВ’Я (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.061Ключові слова:
Західне Приазов’я, Білоцерківська структура, Салтичанський антиклінорій, палеоархейський прократон, мезоархейський кратон, ТТГ, Український щит, циркон, U-Pb вікАнотація
У Західній частині Приазовського блока знаходиться велика антиклінорна структура, яка складена по-
родами мезоархейської (3,2—3,0 млрд років) граніт-зеленокам’яної асоціації. Вона розділена Білоцер-
ківською структурою субширотного простягання на дві частини — північну, що включає Гуляйпільський і
Ремівський блоки, і південну — Салтичанський антиклінорій. Визначено, що U-Pb вік плагіогнейсів
Ланцівської антикліналі Білоцерківської структури становить 3299 ± 11 млн років. За геохімічними ха-
рактеристиками біотитові гнейси відповідають ТТГ. На відстані 30 км у західній частині Білоцерківської
структури раніше нами були виявлені кварцеві діорити такого ж віку — 3297 ± 22 млн років. Ці дані
показують, що Білоцерківська структура є блоком давнього фундаменту. На Іванівській ділянці східної
частини Салтичанського антиклінорію вивчені дислоковані тронд’єміти. Визначено, що U-Pb вік тронд’є-
мітів 3013 ± 15 млн років. Ці тронд’єміти, таким чином, є одновіковими з ТТГ шевченківського комплексу,
які проривають осадово-вулканогенні породи зеленокам’яних структур Приазовського мегаблока. Піз-
ньопалеоархейські (3,3 млрд років) тоналіти, поширені на Західному Приазов’ї, знайдено також на мега-
блоці КМА Воронезького кристалічного масиву, і, ймовірно, вони є у складі гнейсового фундаменту
Серед ньопридніпровського блока, де у Високопільській зеленокам’яній структурі було знайдено класто-
генний циркон такого віку. Ці дані вказують на вірогідне існування більш давнього протократону віком
3,3 млрд ро ків, на якому формувалися мезоархейські (3,2—3,0 млрд років) зеленокам’яні пояси східної
частини УЩ і мегаблока КМА.
Завантаження
Посилання
Yesipchuk, K. Yu., Bobrov, O. B., Stepanyuk, L. M. et. al. (2004). Correlative chronostratigraphic chart of the Early Precambrian of the Ukrainian shield (chart and explanatory note). Kyiv: UkrDGRI (in Russian).
Borodinya, B. V. (1998). Geological map and map of the minerals of the crystalline basement — 1: 200000, Central-Ukrainian Series. L-37-YII (Berdyansk). Kyiv: State Geological Survey of Ukraine, Ministry of Ecology and Nature resources of Ukraine (in Russian).
Razdorozhny, V. F., Vasilchenko, V. V. & Borodynya, B. V. (2000). Stratigraphy of the Precambrian Berdyansk sheet (the South-Western Azov). Coll. articles of the meeting “Geology and magmatism of the Precambrian of the Ukrainian Shield”. Kyiv, pp. 97-101 (in Russian).
Kravchenko, G. L. & Dovgan, R. N. (1962). Materials for the state geological map of the USSR, scale 1: 200000, map sheets: L-37-VII and L-37-VIII. UTGF (in Russian).
Bibikova, E. V., Lobach-Zhuchenko, S. B., Artemenko, G. V., Claesson, S., Kovalenko, A. V. & Krylov, I. N. (2008). Late Archean magmatic complexes of the Azov terrane, Ukrainian Shield: Geological setting, isotopic age, and sources of material. Petrology, 16, pр. 211-231 (in Russian).
Stern, R. A., Bodorkos, S., Kamo, S. L., Hickman, A. H. & Corfu, F. (2009). Measurement of SIMS instrumental mass fractionation of Pb isotopes during zircon dating. Geostand. Geoanal. Res., 33, pp. 145-168. https://doi.org/10.1111/j.1751-908X.2009.00023.x
Jackson, S. E., Pearson, N. J., Griffin, W. L. & Belousova, E. A. (2004). The application of laser ablation-inductively coupled plasma-mass spectrometry to in situ U-Pb zircon geochronology. Chem. Geol. 211, pp. 47-69. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.017
Sláma, J., Košler, J., Condon, D. J., Crowley, J. L., Gerdes, A., Hanchar, J. M., Horstwood, M. S., Morris, G. A., Nasdala, L., Norberg, N., Schaltegger, U., Schoene, B., Tubrett, M. N. & Whitehouse, M. J. (2008). Plešovice zircon — a new natural reference material for U-Pb and Hf isotopic microanalysis. Chem. Geol. 249, pp. 1-35. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2007.11.005
Paton, C., Hellstrom, J., Paul, B., Woodhead, J. & Hergt, J. (2011). Iolite: freeware for the visualisation and processing of mass spectrometric data. J. Anal. At. Spectrom., 26, pp. 2508-2518. https://doi.org/10.1039/C1JA10172B
Sun S. S. & McDonough, W. F. (1989). Chemical and isotopic systematics of oceanic basalts: implications for mantle composition and processes. In Saunders, A. D. & Norry, M. J. (Eds.) Magmatism in the Ocean Basins (pp. 313-345). Geological Society, London, Special Publication, Vol. 42. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1989.042.01.19
Bogatikova, O. A., Bogdanova, S. V., Borsuk, A. M. et al. (Eds.). (1987). Igneous rocks. Acid and intermediate rocks . Moscow: Nauka, Vol. 4 (in Russian).
Moyen, J. F. & Martin, H. (2012). Forty years of TTG research. Lithos, 148, pp. 312-336. https://doi.org/ 10.1016/j.lithos.2012.06.010
Artemenko, G. V., Shumlyanskyy, L. V. & Shvaika, I. A. (2014). Late Paleoarchean tonalite gneisses of the Western Azov block (Azov Domain of the Ukrainian shield). Geol. J., No. 4, pp. 91-102 (in Russian).
Artemenko, G. V., Bibikova, E. V., Samborskaya, I. A., Demedyuk, V. V. & Shvaika, I. A. (2013). Age, geochemical features and stages of metamorphism of rocks of the Western Azov series (Azov block). Mineral. J. (Ukraine), 35, No. 4, pp. 73-85 (in Russian).
Savko, K. A., Samsonov, A. V., Larionov, A. N., Chervyakovskaya, M. V., Korish, E. K., Larionova, Y. O., Bazikov, N. S. & Tsybulyaev, S. V. (2021). A buried Paleoarchean core of the Eastern Sarmatia, Kursk block: U-Pb, Lu-Hf and Sm-Nd isotope mapping and paleotectonic application. Precambr. Res., 353, 106021, pp. 1-24. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2020.106021
Artemenko, G. V., Shumlyanskyy, L. V. & Wilde, S. A. (2020). The Neoarchean age of metaterrigenous rocks of the Vysokopillya greenstone structure, Middle-Dnieper Craton of the Ukrainian Shield. Geol. J., No. 2, pp. 3-17 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
