ВІК ДЕТРИТОВОГО ЦИРКОНУ З МЕТАОСАДОВИХ ПОРІД ТЕРНУВАТСЬКОЇ ТОВЩІ (ЗАХІДНОПРИАЗОВСЬКИЙ БЛОК УЩ)
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.049Ключові слова:
Гайчурська структура, тернуватська товща, мусковіт-біотитовий гнейс, Гуляйпільський блок, Вовчанський блок, Ремівський блок, циркон, U-Pb вік, метаосадові породиАнотація
Тернуватська товща метаморфічних порід складає Гайчурську структуру дугоподібної форми завдовжки близько 72 км. Її західна частина знаходиться в зоні Андріївського розлому, який розділяє Вовчанський та Гуляйпільський блоки, а східна — у зоні Тернуватського розлому на Ремівському блоці. Породи, що формують Гайчурську структуру, характеризуються строкатим та мінливим по латералі складом та змінною потужністю, в них спостерігаються динамоструктури — розлінзування та розсланцювання. Верхня світа тернуватської товщі складена переважно метаосадовими породами — гнейсами та сланцями біотитовими, гранат-біотитовими, глиноземистими, магнетит-амфіболовими та польовошпатовими кварцитами. Нижня світа представлена вулканогенними породами — амфіболітами, метаультрабазитами та гнейсами біотит-амфіболовими. Методом LA-ICP-MS було продатовано 38 кристалів циркону з мусковіт-біотитових гнейсів верхньої світи тернуватської товщі, які за петрохімічними даними відповідають метаморфізованим граувакам. Серед них виявлено три популяції циркону — 3,65—3,45; 3,3 і 3,2—2,95 млрд років, які відповідають трьом етапам формування архейської кори Західноприазовського домену: утворенню найдавнішого фундаменту та граніт-зеленокам’яних комплексів палеоархейського і мезоархейського віку. Згідно з результатами зіставлення породних асоціацій Українського щита та Курської магнітної аномалії, очевидна відповідність палеоархейської кори (3,45—3,65 млрд років) Західноприазовського блока і Курсько-Бесединської грануліт-гнейсової області, а палеоархей-мезоархейські комплекси (2,9—3,3 млрд років) відповідають Михайлівській і Орловсько-Тимській структурам граніт-зеленокам’яної області Курської магнітної аномалії. Архейські комплекси Сарматського континенту є одновіковими з подібними утвореннями кратону Каапвааль у Південній Африці, Бастар в Індії, Північно-Китайського кратону, кратону Слейв у Канаді та інших, що формувалися починаючи з еоархею.
Завантаження
Посилання
Kinshakov, V. N. (1990). Deep geological mapping at a scale 1 : 50000, carried out in 1986-1990. Sheets L-37-1-B, L-37-1-G. Kyiv (in Russian).
Isipchuk, K. Yu., Bobrov, O. B., Stepanyuk, L. M. et. al. (2004). Correlative chronostratigraphic chart of the Early Precambrian of the Ukrainian shield (chart and explanatory note). Kyiv: UkrDGRI (in Ukrainian).
Artemenko, G. V., Samborska, I. A., Shvaika, I. A., Gogolev, K. I. & Dovbush, T. I. (2018). The stages of Early Proterozoic collision granitoid magmatism and metamorphism on the Azov and Middle-Dnieper megablocks of the Ukrainian Shield. Mineralogical journal, 40, No. 2, pp. 45-62 (in Russian). https://doi.org/10.15407/
mineraljournal.40.02.045
Pereverzev, S. I. (1989). New data on the age and stratigraphic position of the Osypenkovo Formation (Azov Block). Geologìčnij žurnal, No. 4, pp. 56-64 (in Russian).
Predovsky, A. A. (1970). Geochemical reconstruction of the primary composition of metamorphosed volcanogenic-sedimentary formations of the Precambrian. Apatity (in Russian).
Predovsky, A. A. (1980). Reconstruction of the conditions of sedimentogenesis and volcanism of the early Precambrian. Leningrad: Nauka (in Russian).
Kiktenko, V. F. (1982). Deep geological mapping at a scale smaller than 1 : 200000 within sheets M-37-XXXI, / -37-I, VII (Western Azov region — sheets M-37-133; M-37-134-B; / - 37-1 ; / - 37-2; / -37-13; / - 37-14; / - 37-25-A, B; / - 37-26-A, B). Kyiv (in Russian).
Stern, R. A., Bodorkos, S., Kamo, S. L., Hickman, A. H., Corfu, F. (2009). Measurement of SIMS instrumental mass fractionation of Pb isotopes during zircon dating. Geostand. Geoanal. Res., 33, pp. 145-168. https://doi.org/10.1111/j.1751-908X.2009.00023.x
Jackson, S. E., Pearson, N. J., Griffin, W. L., Belousova, E. A. (2004). The application of laser abla-tion-inductively coupled plasma-mass spectrometry to in situ U-Pb zircon geochronology. Chem. Geol., 211, pp. 47-69. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.017
Sláma, J., Košler, J., Condon, D. J., Crowley, J. L., Gerde, A., Hanchar, J. M., Horstwood, M. S., Morris, G. A., Nasdala, L., Norberg, N., Schaltegger, U., Schoene, B., Tubrett M. N. & Whitehouse, M. J. (2008). Plešovice zircon – a new natural reference material for U-Pb and Hf isotopic microanalysis. Chem. Geol., 249, pp. 1-35. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2007.11.005
Paton, C., Hellstrom, J., Paul, B., Woodhead, J. & Hergt, J. (2011). Iolite: freeware for the visualisation and processing of mass spectrometric data. J. Anal. At. Spectrom., 26, pp. 2508-2518. https://doi.org/10.1039/C1JA10172B
Artemenko, G. V. & Shumlyanskyy, L. V. (2021). The Paleoarchean (3,3 Ga) and Mesoarchean (3,0 Ga) to-nalite-trondhjemite-granodiorite rocks of the West Azov Area (the Ukrainian Shield). Geologìčnij žurnal, No. 3, pp. 35-47. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228873
Artemenko, G. V., Shumlyanskyy, L. V. & Shvaika, I. A. (2014). The late Paleoarchean tonalite gneisses of West-Azov block (Azov megablock of Ukrainian shield). Geologičnij žurnal, No. 4, pp. 91-102 (in Russian). https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2014.4.139191
Artemenko, G. V., Shumlyanskyy, L. V., Wilde, S. A., Whitehouse, M. J. & Bekker, A. Yu. (2021). The U-Pb age and Lu-Hf isotope systematics of zircon from the Huliaipole metavolcanics, the Azov domain of the Ukrainian shield: evidence for the Paleoarchean-Hadean crust. Geologičnij žurnal, No. 1, pp. 3-16. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.1.216989
Bibikova, E. V. & Williams, I. S. (1990). Ion microprobe U-Th-Pb isotopic studies of zircons from three early Precambrian areas in the U.S.S.R. Precambrian Res., 48, pp. 203-221. https://doi.org/10.1016/0301-9268(90)90009-F
Lobach-Zhuchenko, S. B., Bibikova, E. V., Balagansky, V. A., Sergeev, S. A., Artemenko, G. V., Arestova, N. A., Shcherbak, N. P., Presnyakov, S. L. (2010). Paleoarchean tonalites in the Paleoproterozoic Orekhiv-Pavlohrad collision zone of the Ukrainian Shield. Doklady AN, 433, No. 2, P. 212-218 (in Russian).
Shcherbak, N. P., Artemenko, G. V. Lesnaya, I. M. & Ponomarenko, A. N. (2005). Geochronology of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield (Archaean). Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Bibikova, E. V., Claesson, S., Fedotova, A. A., Artemenko, G. V. & Ilyinsky, L. (2010). Terrigenous zircon of the Archean greenstone belts — a source of information about the early crust of the Earth: Azov and Dnieper regions, Ukrainian Shield. Geokhimiya, No. 9, pp. 899-916 (in Russian).
Bibikova, E., Fedotova, A., Claesson, S., Anosova, M. & Shumlyanskyy, L. (2013). The time of the continental crust origin in the early history of the Earth: isotopic and geochemical (U-Th-Pb, Lu-Hf, REE) study of terri-genous zircons of Archean metasedimentary rocks Sarmatia. In Problems of the Origin and Evolution of the Biosphere (pp. 147-167). Moscow: Krasand (in Russian).
Savko, K. A., Samsonov, A. V., Chervyakovskaya, M. V., Korish, E. Kh., Larionov, A. N. & Bazikov, N. S. (2020). Age and Lu-Hf isotope systematics of zircon from metapelite granulites of the Kursk-Besedino Domain: evi-dence of the Paleoarchean crust within the Kursk Block of Sarmatia. Vestnik VGU, Ser. Geologia, 2020, No. 3, pp. 30-44 (in Russian). https://doi.org/10.17308/geology.2020.3/3007
Savko, K. A., Samsonov, A. V., Larionov, A. N., Chervyakovskaya, M. V., Korish, E. H., Larionova, Y. O., Bazikov, N. S. & Tsybulyaev, S. V. (2021). A buried Paleoarchean core of the Eastern Sarmatia, Kursk block: U-Pb, Lu-Hf and Sm-Nd isotope mapping and paleotectonic application. Precambrian Res., 353, 106021. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2020.106021
Artemenko, G. V., Shumlyanskyy, L. V., Bekker, A. Yu. & Hoffmann, A. (2022). Zircon age of metarhyodacite of the Aleksandrovsk suite of the Mykhailivka series (megablock KMA). Geochemistry and ore formation, Iss. 43, pp. 3-11 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/gof.2022.43.003
Savko, K. A., Samsonov, A. V., Larionov, A. N., Korish, E. H., Chervyakovskaya, M. V. & Bazikov, N. S. (2019). Episodes of growth of the continental crust in the Early Precambrian of Sarmatia. In Fundamental problems of tectonics and geodynamics (Vol. 2), Materials of the LI Tectonic Meeting (pp. 270-273). Moscow: GEOS (in Russian).
Kröner, A. (2007). Chapter 5.2. The ancient gneiss complex of Swaziland and environs: record of early Ar-chean crustal evolution in Southern Africa. In Earth’s Oldest Rocks. Developments in Precambrian Geology (Vol. 15) (pp. 465-480). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S0166-2635(07)15052-0
Ghosh, J. G. (2004). 3.56 Ga tonalite in the central part of the Bastar Craton, India: oldest Indian date. J. Asian Earth Sci., 23, pp. 359-364. https://doi.org/10.1016/S1367-9120(03)00136-6
Rajesh, H. M., Mukhopadhyay, J., Beukes, N. J., Belyanini, G. A. & Armstrong, R. A. (2009). Evidence for an early Archaean granite from Bastar Craton, India. J. Geol. Soc., 166, pp. 193-196. https://doi.org/10.1144/0016-76492008-089
Wan, Y.-S., Liu, D.-Y., Dong, C.-Y., Xie, H.-Q., Kröner, A., Ma, M.-Z., Liu, S.-J., Xie, S.-W. & Ren, P. (2015). For-mation and Evolution of Archean Continental Crust of the North China Craton. In Precambrian Geology of China (pp. 59-136). Berlin, Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-47885-1_2
Iizuka, T., Komiya, T., Ueno, Y., Katayama, I., Uehara, Y., Maruyama, S., Hirata, T., Johnson, S. P. & Dunkley, D. J. (2007). Geology and zircon geochronology of the Acasta Gneiss Complex, northwestern Canada: new con-straints on its tectonothermal history. Precambrian Res., 153, pp. 179-208. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2006.11.017
Iizuka, T., Komiya, T., Johnson, S. P., Kon, Y., Maruyama, S. & Hirata, T. (2009). Reworking of Hadean crust in the Acasta gneisses, northwestern Canada: evidence from in-situ Lu–Hf isotope analysis of zircon. Chem. Geol., 259, pp. 230-239. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2008.11.007
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
