Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021—2023 рр. викликає тривогу

Анотація

У статті наведено результати досліджень, які підтверджують негативні зміни вікової структури науковців Національної академії наук України, її секцій та відділень. Показано, що ці зміни фактично програмують вимирання кадрового потенціалу. Зокрема, констатовано, що щорічні втрати дослідників у більшості наукових колективів набагато перевищують їх молодіжне поповнення, що зумовлює наростаюче скорочення чисельності науковців Академії. Показано, що в переважній більшості відділень наростають втрати середнього покоління науковців. Отже, для забезпечення розвитку науки сьогодні недостатньо просто істотно збільшити залучення до наукової діяльності талановитої молоді, необхідно створити такі умови, щоб молоді дослідники, «подорослішавши» в наукових колективах, не покидали їх згодом. Крім належного фінансування, для цього потрібно змінити ставлення держави і суспільства до науки, досягти того, щоб на всіх рівнях суспільної свідомості закарбувалося розуміння: забезпечення післявоєнного відновлення країни на засадах науково-технологічного та інноваційного розвитку неможливе без розвитку науки.