Правила для авторів

Український ботанічний журнал публікує оригінальні статті з усіх напрямів ботаніки та мікології, а саме: загальних проблем, флористики, геоботаніки, систематики, екології, еволюції, географії, морфології, анатомії, ембріології, фізіології, біохімії, клітинної та молекулярної біології рослин і грибів, історії науки, ботанічного ресурсознавства й охорони фіто- та мікобіоти.

Рукописи приймаються українською та анг лійською мовами.
Редакційна колегія Українського ботанічного журналу у своїй діяльності дотримується принципів видавничої етики та керується положеннями з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE) — https://publicationethics.org/.

Автори при поданні рукопису несуть відповідальність за розкриття своїх прямих або непрямих фінансових і інших конфліктних інтересів, здатних вплинути на їхню роботу. У рукописі мають бути згадані всі особи й організації, що надали фінансову підтримку, а також брали у роботі особисту участь.

Зокрема, повинні бути вказані програми та/або гранти, в рамках яких автори виконували дослідження. Автори можуть надавати імена тих, кому, на їхню думку, не слід направляти рукопис на рецензію в зв'язку з можливим, як правило, професійним, конфліктом інтересів. Редакційна колегія при ухваленні рішень зважає на наявність конфлікту інтересів. Члени редколегії не залучаються до прийняття рішень щодо статей, у яких вони можуть мати конфлікт інтересів. Фальсифікація та фабрикація даних, плагіат, а також інші порушення наукової етики є неприпустимими. Матеріали, подані до друку в інші видання чи вже опубліковані (повністю або частково), не приймаються і не розглядаються. Виключення може бути зроблене лише для оглядових статей, або якщо для поширення наукових знань є доцільною публікація в різних журналах чи іншими мовами; в усіх таких випадках потрібні: (1) згода всіх співавторів (якщо вони є); (2) підтверджене погодження редакторів усіх залучених видань; (3) належні посилання на оригінальні публікації. При використанні опублікованих в Українському ботанічному журналі матеріалів посилання на публікацію в Українському ботанічному журналі є обов'язковим.

До редколегії Українського ботанічного журналу на адресу редакції secretary_ubzh@ukr.net окремими файлами потрібно надіслати: ● повний текст статті (включно з рисунками, таблицями, рефератами) у форматах .doc або .docx; ● матеріали для електронного додатку (за необхідності); ● супровідну інформацію.

Рукописи повинні відповідати стилю та редакційним стандартам Українського ботанічного журналу. При підготовці рукопису просимо керуватися, крім наведених правил, публікаціями в останніх номерах журналу і точно дотримуватися зазначених вимог щодо форматування.

До розгляду приймаються різні за обсягом статті. Таблиці (синоптичні тощо), рисунки (зображення гербарних зразків тощо), додаткові матеріали (список досліджених гербарних зразків, флористичні списки) значного розміру можуть бути опубліковані в електронному варіанті журналу як електронні додатки до статті, з посиланням на них у друкованій версії.

Розміщення матеріалу статті. Мовою статті наводяться: ● назва статті (напівжирним, звичайним за розміром шрифтом); ● ім'я повністю, ініціал по батькові або ініціал другого імені (за потреби) та прізвище автора/авторів (великими літерами, напівжирним шрифтом); ●  повна назва установи, де виконане дослідження, її повна поштова адреса; якщо автори працюють у різних установах, цифровим надрядковим індексом пов'язати прізвище автора і місце його роботи; ●  електронна адреса автора для листування, пов'язана з прізвищем автора *; ● реферат та ключові слова; ● текст статті; ● повідомлення від авторів про відсутність будь-якого конфлікту інтересів; ● посилання на електронний додаток (Supplementary Material) за необхідності; ● ідентифікатори авторів у міжнародному реєстрі вчених ORCID; ●  список посилань; ● мовою, відмінною від мови статті (українською або англійською): назва статті, прізвище та ініціали автора/авторів, повна назва установи/установ, де виконано дослідження, реферат, ключові слова.

Структурно стаття має складатися з таких розділів: Вступ, Матеріали та методи, Результати та обговорення (або Результати, Обговорення окремо), Висновки, за потреби — Подяки; наприкінці мають бути вказані програми та/або гранти, в рамках яких виконувалось дослідження. В окремих випадках можлива модифікація розділів. Таксономічні, флористичні, проблемно- теоретичні статті та короткі повідомлення можуть бути цілісними, без виділених розділів.

Виклад тексту має бути чітким та стислим, без довгих екскурсів і повторень. Текст надавати у редакторі Microsoft Word: шрифт Times New Roman; кегль 12; міжрядковий інтервал — 1,5; без переносів і вирівнювання за правим краєм; усі поля — 2 см; сторінки рукопису позначаються
наскрізною нумерацією. Фізичні величини слід наводити в одиницях СІ. Для позначення інтервалу значень використовувати коротке тире (n- dash), наприклад: 5–12 см, 60–80%. У тексті повинні бути лише "англійські" лапки. Скорочення слів і словосполучень у тексті статті, в оформленні таблиць і рисунків, окрім загальноприйнятих, неприпустимі. За необхідності скорочення можна наводити після попереднього розшифрування (наприклад: Національний природний парк (НПП) і далі за текстом — НПП). Наукові назви таксонів рослин і грибів усіх рангів слід давати курсивом і лише латинською мовою. При першому їхньому згадуванні в тексті — із зазначенням авторів таксонів, далі — без авторів, за винятком номенклатурно-таксономічних публікацій (за потреби), а також випадків, коли це слід зробити для уникнення таксономічної неясності чи плутанини. Ранги таксонів (наприклад, subg., subsp., var. тощо) слід наводити прямим шрифтом. При першому згадуванні видів назву роду потрібно наводити
повністю, надалі скорочувати до однієї літери, за винятком тих випадків, коли речення розпочинається з латинської назви або ж коли йдеться про види, що належать до різних родів, назви яких починаються з однакової літери. У підписах до таблиць та рисунків родові назви рослин і грибів не скорочуються (виключення — перелік кількох видів одного роду). Імена та скорочення імен авторів таксонів рослин слід стандартизувати за The International Plant Names Index (https://www.ipni.org/), назви та авторів таксонів грибів  — за MycoBank (https://www.mycobank.org/) або Index Fungorum (https://www.indexfungorum.org/), варіант технічного оформлення редакція залишає за собою. Якщо в назві статті наводяться назви видів (або інших таксонів до родового рангу включно), авторів таксона не вказувати, а в дужках обов'язково навести родину або таксон вищого рангу, до яких цей вид (види) або інший таксон (інші таксони) належать. У рефератах автори таксонів не наводяться. Як виключення, автори таксонів можуть бути наведені в назві та/або рефератах тільки у номенклатурно-таксономічних статтях і лише тоді, коли ця інформація є критично важливою з номенклатурної точки зору. У разі морфологічних, анатомічних, палінологічних та інших досліджень слід чітко вказувати кількість використаних рослин, зразків тощо, на основі яких проводили дослідження. Обов'язково цитуються етикетки або інші ідентифікатори використаних гербарних зразків або інших об'єктів зберігання, з якими працював автор; якщо зразки чисельні, вказується лише місце зберігання (гербарій, колекція) і номери зразків. Етикетки цитуються повністю, мовою оригіналу із зазначенням (за наявності) номеру зразка або баркоду (штрих-коду, інвентарного номеру) та акроніму гербарію, в якому вони зберігаються (наприклад, KW-М71602); при цитуванні зразків із баз даних гербаріїв адреса (електронна локалізація або електронний ідентифікатор) зображення наводиться за вимогами певного гербарію або бази даних. Акроніми гербаріїв цитуються за Index Herbariorum (https://sweetgum.nybg.org/science/ih/) або за виданням Гербарії України (2011) (https://www.botany.kiev.ua/doc/Herbarium_Ukr_2011.pdf). Матеріалам щодо першої знахідки виду чи роду рослин і грибів на території України або будь-якої іншої країни редакція надає пріоритет. Рішення щодо публікації коротких повідомлень про нову знахідку раніше зареєстрованих таксонів редколегія приймає на свій розсуд, окремо для кожного випадку. Винятком є повідомлення про нові знахідки видів, включених до Червоної книги України.

Літературні джерела слід наводити у тексті у такий спосіб: П.П. Іваненко (Ivanenko, 2002); (Ivanenko, 2002); (Ivanenko, 2002, 2014a, 2014b; Jones et al., 2004; Petrenko, Sydorovych, 2010), Jones (2008), (Jones, 2008), (Chervona…, 1996, 2009; Opredelitel…, 1987; etc.) тощо. При цитуванні текстового фрагменту або інших конкретних компонентів публікації (наприклад, зображень, першоописів тощо) необхідно вказувати сторінку або відповідні сторінки цитованого джерела; наприклад: (Sydorovych, 2010: 158). Якщо одночасно наводиться декілька посилань, слід дотримуватись хронологічної послідовності.

У Висновках надавати лише основний підсумок роботи, підкреслити її новизну та значущість, запропонувати напрямки подальших досліджень; уникати інформації, поданої в тексті та рефераті.

Усі матеріали, які планується оприлюднювати як електронні додатки, необхідно надавати одночасно з основним рукописом. Переконайтеся, що ці матеріали згадуються у тексті статті.

Редакція залишає за собою право вносити у текст зміни, які не впливають на зміст, вкладений у нього автором.

Електронний файл рукопису статті повинен мати назву, яка відповідає транслітерації латиницею прізвища першого автора, наприклад, "Petrenko".

Таблиці наводити у тексті після першого згадування. Якщо таблиця переходить на наступну сто-
рінку, її не розбивати, головку не дублювати. Головки таблиць повинні точно відповідати змісту граф.
Матеріал, наведений у таблицях, не повинен дублюватися в тексті, але може бути частково використа-
ний при обговоренні результатів. Назву кожної таблиці наводити напівжирним шрифтом мовою статті
(якщо стаття не англійською) та англійською мовою; назви родів (якщо є) не скорочувати. Таблиці в
електронному додатку (за наявності) нумерувати незалежно від таблиць у тексті і позначати з додаван-
ням літери S: Таблиця S1 тощо.
Усі умовні позначки та скорочення повинні бути розшифровані у виносках таблиці, навіть якщо вони
також розшифровані в тексті (проте якщо вони використовуються в наступних таблицях, можна зро-
бити це лише у першій таблиці).
6. Ілюстрації автор розміщує в тексті статті після першого посилання на них (розмір усього файлу стат-
ті з рисунками в редакторі Word не повинен перевищувати 15 Мбайт). На кожний рисунок необхідні
посилання в тексті статті. Матеріал, наведений на рисунках, не має дублюватися в тексті. Однотипні
ілюстрації та діаграми повинні бути витримані в однаковій стилістиці й, за можливості, зібрані в межах
одного рисунка. Кожна вісь повинна бути позначена та мати одиниці вимірювання; товщина ліній не
може бути меншою за 1 пт.
Кожну ілюстрацію потрібно надіслати окремим повнорозмірним електронним файлом у форматі, що
підтримує можливість редагування і максимально зберігає деталі ("Petrenko_Fig01", "Petrenko_Fig02"
тощо). Для ілюстрацій, що містять текст (діаграми, графіки), перевага надається векторним форма-
там (.pdf, .svg, .eps), або "рідним" форматам програм, в яких вони були створені (.xls, .psd, .ai). Растрові
ілюстрації (фотографії) мають бути чіткими та контрастними, з роздільною здатністю від 150 до 300
пікселів на дюйм. Штучне підвищення роздільної здатності неприпустиме.
Ілюстрації, які не відповідають вищезазначеним вимогам, до друку не приймаються. Зображення у
форматі .jpeg (.jpg) слід зберігати в режимі "максимальний". Якщо рисунок складається з декількох ілю-
страцій, кожне окреме зображення позначати великими прямими латинськими літерами шрифтом
Times New Roman.
Кожну ілюстрацію супроводжувати підписами українською (якщо стаття не англійською мовою) та ан-
глійською, наприклад:
Рис. 1. Cannabis ruderalis. А: жіноча квітка; В: чоловіча квітка
Fig. 1. Cannabis ruderalis. A: pistillate flower; B: staminate flower
У підписах слід пояснювати значення всіх умовних позначок; до мікрофотографій потрібно вказува-
ти збільшення (у вигляді текстового пояснення та/або добре помітного масштабного штриха або масш-
табної лінійки); назви родів не скорочувати.
Рисунки в електронному додатку (за наявності) нумерувати незалежно від рисунків у тексті і позначати
з додаванням літери S: Рис. S1 тощо. Усі умовні позначки та скорочення повинні бути розшифровані, навіть якщо вони також розшифровані в тексті (проте якщо вони використовуються в наступних ри-
сунках, можна зробити це лише у підпису до першого).
7. Список посилань має містити лише процитовані джерела і складатися за латинською абеткою. Пу-
блікації одного автора (або групи тих же авторів) розміщуються в хронологічній послідовності. Якщо
протягом року опубліковано декілька праць, вони позначаються відповідно літерами a, b, c тощо; ці літе-
ри вказуються поряд із роком публікації (1970а, 1985b тощо). Якщо цитується не перше видання певної
праці, це потрібно зазначити (4-те вид., 4 th ed. тощо). У посиланнях слід наводити всіх авторів роботи,
незалежно від їхньої кількості (за винятком спільного авторства консорціумів, наприклад, Angiosperm
Phylogeny Group — APG тощо). При посиланнях на "Флори", "Червоні книги" тощо, цитування починати з
автора/авторів обробки певного таксона або таксонів, що розглядаються.
Праці, опубліковані латиницею, подаються мовою оригіналу. Для праць, опублікованих кирилицею,
необхідно подавати транслітерований або перекладений латиницею бібліографічний опис. Трансліте-
ратор, яким обов'язково слід користуватися, розміщений на сайті Українського ботанічного журналу:
https://ukrbotj.co.ua/tools. Зверніть увагу: транслітерація посилань українською і російською мовами
відрізняється. Прізвища авторів транслітеруються так, як вони наводяться самими авторами (потрібно
орієнтуватися на англомовні реферати нещодавно опублікованих праць цих авторів; для номенклатур-
но-таксономічних робіт — також на стандартну латинізовану форму прізвища). Якщо праця (книга,
стаття, автореферат, збірка матеріалів конференції) опублікована, наприклад, українською мовою, але
має також оригінальну назву англійською, латинською тощо (наведену на титульному аркуші книги або
в рефераті), то варто навести її замість транслітерованої.
У разі потреби неопубліковані дані можуть надаватися лише у тексті статті з приміткою "персональне
повідомлення", тільки за згодою особи, що надала інформацію і з позначенням цієї особи. Цитування
дисертаційних робіт і звітів у списку посилань надавати з позначкою "рукопис", або "manuscript", від-
повідно.
Список посилань оформлювати за наведеними зразками
Книги
Zerov D.K. 1964. Flora pechinochnykh i sfahnovykh mokhiv Ukrainy. Ed. A.M. Oxner. Kyiv: Naukova Dumka, 357 pp. [Зеров Д.К.
1964. Флора печіночних і сфагнових мохів України. Відп. ред. А.М. Окснер. Київ: Наукова думка, 357 с.]
Dudka I.O, Heluta V.P., Tykhonenko Yu.Ya., Andrianova T.V., Hayova V.P., Prydiuk M.P., Dzhagan V.V., Isikov V.P. 2004. Hryby
pryrodnykh zon Krymu (Fungi of the Crimean Peninsula). Ed. I.O. Dudka. Kyiv: Phytosociocentre, 452 pp. [Дудка І.О., Гелю-
та В.П., Тихоненко Ю.Я., Андріанова Т.В., Гайова В.П., Придюк М.П., Джаган В.В., Ісіков В.П. 2004. Гриби природних
зон Криму. Ред. І.О. Дудка.  Київ: Фітосоціоцентр, 452 с.]
Wettstein R. 1935. Handbuch der Systematischen Botanik. Leipzig; Wien: Franz Deutike, 994 S.
Окрема книга з багатотомного видання
Didukh Ya.P., Korotchenko I.A., Fitsailo T.V., Burda R.I., Moysiyenko I.I., Pashkevich N.A., Iakushenko D.M., Shevera M.V. 2010.
Ekoflora of Ukraine . Vol. 6. Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: Phytosociocentre, 422 pp. [Дідух Я.П., Коротченко І.А., Фіцайло Т.В.,
Бурда Р.І., Мойсієнко І.І., Пашкевич Н.А., Якушенко Д.М., Шевера М.В. 2010. Екофлора України. T. 6. Відпов. ред.
Я.П. Дідух.  Київ: Фітосоціоцентр, 422 с.]
Neyburg  M.F. 1948. Verkhnepaleozoyskaya flora Kuznetskogo basseyna. In: Paleontologiya SSSR. Vol. 12, part 3, issue  2.
Moscow; Leningrad: Izd atelstvo AN SSSR, 418 pp. [Нейбург  М.Ф. 1948. Верхнепалеозойская флора Кузнецкого
бассейна. В кн.: Палеонтология СССР. T. 12, ч. 3, вып. 2.  Москва; Ленинград: Изд ательство АН СССР, 418 с.]
Частина книги
Protopopova  V.V. 2009. Dactylorhiza cordigera. In: Red Data Book of Ukraine.  Plant Kingdom. Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv:
Globalconsulting, p. 565. [Протопопова В.В. 2009. Dactylorhiza cordigera. В кн.: Червона книга України. Рослинний світ.
Ред. Я.П. Дідух. Київ: Глобалконсалтинг, с. 565.]
Gуmez A., Lunt  D.H. 2006. Refugia within refugia: patterns of phylogeographic concordance in the Iberian Peninsula. In:
Phylogeography of Southern European Refugia. Eds S. Weiss, N. Ferrand. Dordrect: Springer, pp. 155–188.Періодичні видання
Mosyakin S.L. 2018. The correct name in Knowltonia for an iconic southern African species earlier known as Anemone tenuifolia
and A. capensis (Ranunculaceae). Ukrainian Botanical Journal, 75(3): 230–237. https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.03.230
Mosyakin  S.L. 2002. The system and phytogeography of Chenopodium  L. subgen. Blitum  (L.) I. Hiitonen (Chenopodiaceae).
Ukrainian Botanical Journal, 59(6): 696–701. [Мосякін С.Л. 2002. Система та фітогеографія Chenopodium L. subgen.
Blitum (L.) I. Hiitonen (Chenopodiaceae). Український ботанічний журнал, 59(6): 696–701.]
Didukh Ya.P., Alioshkina U.M. 2007. Energetic balance of Kyiv City and its green belt ecosystems. Ukrainian Phytosociological
Collection. Series C. Phytoecology, 25: 48–56. [Дідух Я.П., Альошкіна У.М. 2007. Оцінка енергетичного балансу екосис-
тем Києва та його зеленої зони. Український фітоценологічний збірник. Серія С. Фітоекологія, 25: 48–56.]
Дисертації / Автореферати дисертацій
Prydiuk  M.P.  2018. Mushrooms of the families Bolbitiaceae and Psathyrellaceae of Ukraine: species composition, distribution,
evolution. Dr. Sci. Diss. Kyiv, M.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine, 368 pp. (manuscript). [Придюк М.П.
2018. Гриби родин Bolbitiaceae та Psathyrellaceae України: видовий склад, поширення, еволюція. Дис. … д-ра. біол.
наук: спец. 03.00.21 "Мікологія". Київ, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 368 с. (рукопис).]
Kucher O.O. 2016. The alien fraction of the flora of the Starobilsk Grass-Meadow Steppe and its invasive potential . Cand. Sci. Diss.
Abstract. Kyiv, M.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine, 18 pp. [Кучер O.O. 2016. Адвентивна фракція флори
Cтаробільського злаково-лучного степу та її інвазійний потенціал. Автореф. дис. ... канд. біол. наук: спец. 03.00.05
"Ботаніка". Київ, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 18 с.]
Електронні ресурси
IPNI. The International Plant Names Index . 2023–onward. Available at: https://www.ipni.org/ (Accessed 21 March 2023)
Halbritter H., Svojtka M. 2016. Dipsacus laciniatus. In: Pal-Dat — a palynological database. Available at: https://www.paldat.org/
pub/Dipsacus_laciniatus/30180 (Accessed 17 July 2020)
Посилання можна наводити безпосередньо в тексті (особливо за відсутності автора публікації)
як адреси сайтів, наприклад: "...назви видів наведено за https://www.tropicos.org/ та за https://www.
indexfungorum.org/"
Матеріали конференцій, семінарів
Davydov D.A. 2018. Fitosotsiolohichna nomenklatura v Ukraini: suchasnyi stan ta perspektyvy podalshoho rozvytku. In: Clas-
sification of vegetation and biotopes of Ukraine: the Third Ukrainian Scientific-theoretical Conference proceedings . Eds Ya.P.
Didukh, D.V. Dubyna. Kyiv, pp. 124–129. [Давидов Д.А. 2018. Фітосоціологічна номенклатура в Україні: сучасний стан
та перспективи подальшого розвитку. В зб.: Класифікація рослинності та біотопів України: матеріали третьої
науково-теоретичної конференції (Київ, 19–21 квітня 2018 р.). Ред. Я.П. Дідух, Д.В. Дубина. Київ, с. 124–129.]
8. Текст реферату (для більшості статей — обсягом до 150 слів) повинен мати чітку структуру, бути
змістовним, інформативним, логічно вибудуваним, тобто давати повне уявлення про роботу; не пови-
нен дублювати висновки; слід уникати скорочень (крім загальноприйнятих) та посилань.
Ключові слова наводити в абетковій послідовності кожної з мов, прямим шрифтом, латинські назви —
курсивом, відокремлювати комами.
9. Супровідна інформація
На окремому аркуші (окремим файлом "Petrenko_Info") обов'язково надаються відомості про всіх ав-
торів статті: ● прізвище, ім'я та по батькові повністю українською та англійською мовами (окремо по-
значається автор, який листуватиметься з редакцією); ● науковий ступінь і посада; ● контактні номери
телефонів; ● адреси електронної пошти.
Для статей аспірантів обов'язкова рекомендація наукового керівника.
10. Праці, в яких описуються нові таксони, повинні містити інформацію про гербарій, до якого здано
на зберігання голотипи цих таксонів. Ізотипи передаються до Національного гербарію України (герба-
рію Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України — KW). При повідомленні про флористичні
знахідки у статті необхідно вказати, у гербарії якої наукової установи зберігаються гербарні зразки, а також, за наявності, надати їхні унікальні ідентифікатори (наприклад, номери зборів того чи іншого
колектора або баркод, інвентарний номер гербарію або інший цифровий ідентифікатор).
Якщо в статті згадується про спеціальне використання (добування, збирання) у наукових цілях об'єктів
Червоної книги України, у редакцію необхідно надати копію дозволу згідно з Законом України про
Червону книгу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14, див. Розділ V).
Статті, оформлення яких не відповідає правилам, не приймаються і не розглядаються.
Подані рукописи підлягають односторонньому "сліпому" рецензуванню (a single-blind review) двома ре-
цензентами та науковому редагуванню.
Редколегія залишає за собою право беззаперечно відхиляти статті на основі негативних анонімних
або відкритих рецензій чи експертних висновків членів редколегії або інших фахівців.
Автори зобов'язані надавати обґрунтовані та аргументовані відповіді на зауваження рецензентів та
наукового редактора.
Після повернення авторами остаточної верстки зміни до тексту не приймаються.
Правила для авторів англійською та українською мовами доступні у вигляді PDF файлів на сайті жур-
налу: https://ukrbotj.co.ua/guidelines