ВІДНОСИНИ СУБ’ЄКТ—ОБ’ЄКТ ЯК «ЦІЛЕСПІЛЬНИЙ ЕФЕКТ» МЕНЕДЖМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/scine16.06.028Ключові слова:
менеджмент, економіка, об’єкт, суб’єкт, система, цілі, форма, зміст.Анотація
Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг.
Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною,
а не навпаки.
Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів
повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни.
Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного
ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати,
з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації,
а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно
розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах.
Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних,
субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності
властивість «бути системою».
Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціальноекономічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей».
Посилання
Shirokov, V. A. (1998). Information theory of lexicographic systems. Kyiv: Dovira.
Shirokov, V. A. (2015). Linguistics and systems approach. Bionics of intelligence: scientific and technical. Magazine, 1(84),
—57.
Kolmogorov, A. N. (1987). Information theory and algorithm theory. Moscow: Nauka.
Morozov, O. F. (2014). Methodology for measuring intangible assets of innovation systems of five levels. Economist, 9,
—38.
McLain, S. (2004). Categories for working mathematicians (Ed. V.A. Artamonov). Moscow: FIZMATLIT.
Morozov, O. F. (2016). The objectivity of the "reduction" of human consciousness into material economic values. Economist, 1, 2—7.
Morozov, O. F., Shevchenko, M. M. (2017). Some special elements of management theories on the management of socioeconomic systems according to the rules of "common goals". Economist, 10, 19—23.
Morozov, O. F. (2016). Economics, time and geometry. Inventor and innovator, 2, 8—11.
Morozov, O. F. (2016). Economics, time and geometry. Inventor and innovator, 3, 4—8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Положення про авторські права Автори, які публікуються у журналі «Наука та інновації», погоджуються на такі умови: Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Автори можуть вступати в окремі, додаткові договірні угоди для не ексклюзивного розповсюдження надрукованої у журналі «Наука та інновації» версії своєї роботи (статті) (наприклад, розмістити її в інституційному сховищі або опублікувати в своїй книзі), із підтвердженням її первинної публікації у журналі «Наука та інновації». Авторам дозволено розміщувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їх веб-сайті).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
