ФІТОМОДУЛЬНИЙ КЛАСТЕР ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ ІНТЕР’ЄPУ ВНУТРІШНІХ ПРИМІЩЕНЬ РІЗНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/scine16.04.083Ключові слова:
тропічні рослини, фіторемедіаційні модулі, антимікробна активність, адаптаційна здатність, смарт-фітолампи.Анотація
Вступ. Сьогодні людину оточують нові токсичні речовини, які супроводжують технічний прогрес, а тому пошук нових способів очищення повітря набуває все більшої актуальності.
Проблематика. У сучасних умовах виникає гостра необхідність розробки методів фіторемедіації повітря приміщень, в яких упродовж тривалого часу перебуває значна кількість людей — профілактично-лікарняних закладів,
аудиторій, військових казарм, житлових приміщень тощо.
Мета. Створення кластерних фіторемедіаційних модулів для оптимізації повітряного середовища приміщень.
Матеріали й методи. Використано анатомо-морфологічні, фізіолого-біохімічні, мікробіологічні методи, методи
світлової та скануючої електронної мікроскопії.
Результати. Здійснено відбір з колекції тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка
рослин-біофільтрів, що вирізняються підвищеною здатністю до поглинання шкідливих речовин з повітря. Визначенокількісні та якісні критерії будови листка та фотосинтетичного апарату, що визначають цю здатність рослин. Опрацьовано біотехнологічні методи розмноження рослин для фітомодулів. Підібрано типи контейнерів із системою автополиву та субстрати з низькою часткою органічної речовини. Спроєктовано та виготовлено світлодіодні фітолампи,
кількісні та якісні характеристики яких відповідають оптимуму фотосинтетичних процесів. Проведено скринінг
антимікробної активності фітомодулів за умов стаціонарних відділень ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України». Показано, що контамінація повітря Staphylococcus saprophyticus після двотижневої експозиції
зменшилась удвічі.
Висновки. До впровадження у лікарняно-профілактичних закладах та у місцях закритої дислокації підрозділів
силових структур запропоновано фітомодулі, які містять види рослин, що є нетоксичними, мають високу ремедіаційну здатність та толерантні до різних абіотичних чинників.
Посилання
Vazquez, K., Adams, L. The Level of Volatile Organic Compounds Exposure in New Buildings: Can Adding Indoor Potted Plants Reduce Exposure. (2014, April). Proceedings of The National Conference On Undergraduate Research (NCUR) (April, 3–5). University of Kentucky, Lexington, KY. 531–540.
Avaltroni, R., Constantinidis, C., Dipaolo, G., Fields, R., Gallo, R., Glorie, D., Haitoff, J., Holzka, D., Napolitano, M., Nastasi, J., ..., Richard Tobin. (2015). Indoor air quality and sick building syndrome in health care facilities and commercial buildings. 23 p.
Burge, P. S. (2004). Sick building syndrome. Occup. Environ. Med., 61, 185-190.
https://doi.org/10.1136/oem.2003.008813
Vaughan, T. L., Strader, C., Davis, S., Daling, J. R. (1986). Formaldehyde and cancers of the pharynx, sinus and nasal cavity: II. Residential exposures. Journal of Cancer, 38, 685-688.
https://doi.org/10.1002/ijc.2910380511
Wallace, L. A. (1991). Personal exposure to 25 volatile organic compounds Epa's 1987 team study in LosAngeles, California. Toxicology and Industrial Health, 6, 203-208.
https://doi.org/10.1177/074823379100700523
Wolkoff, P., Nielsen, G. D. (2001). Organic compounds inindoor air - their relevance for perceived indoor air quality? Atmospheric Environment, 35, 4407-4417.
https://doi.org/10.1016/S1352-2310(01)00244-8
Azuma, K., Tanaka-Kagawa, T., Jinno, H. (2016). Health risk assessment of inhalation exposure to 2-ethylhexanol, 2,2,4-trimethyl-1,3-pentanediol diisobutyrate, and texanol in in-door environments. Proceedings X International Conference on Indoor Air Quality and Climate (Indoor Air). Proceedings: Indoor Air. Paper ID 168. Ghent: ISIAQ.
Kim, K. Y., Kim, Y. S., Kim, D. (2010). Distribution characteristics of airborne bacteria and fungi in the general hospitals of Korea. Ind. Health, 48 (2), 236-243.
https://doi.org/10.2486/indhealth.48.236
El-Sharkawy, M. F. Noweir, M. E. (2014). Indoor air quality levels in a University Hospital in the Eastern Province of Saudi Arabia. J. Family Community Med., 21 (1), 39-47.
https://doi.org/10.4103/2230-8229.128778
Dehghani, M. (2018). Concentration and type of bioaerosols before and after conventional disinfection and sterilization procedures inside hospital operating rooms. Ecotoxicol. Environ. Saf., 164, 277-282.
https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2018.08.034
Melzer, M., Welch, C. (2013). Outcomes in UK patients with hospital-acquired bacteraemia and the risk of catheter-associated urinary tract infections. Postgrad. Med. J., 89 (1052), 329-334.
https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2012-131393
U.S. Environmental Protection Agency. 1989. Report to Congress on indoor air quality: Volume 2. EPA/400/1-89/001C. Washington, DC.
Bohatyr, V. B. (1986). Biological features of plants of the aroid family, promising for landscaping interiors. PhD (Botanika). Kyiv [in Russian].
Hrodzynskyy, A. M. (1981). Phytodesign and phytoncides. Kyiv [in Russian].
Zaimenko, N. V. (2001). Scientific principles of structural and functional construction of artificial biogeocenoses (in the system: soil - plant - soil). (Doctoral dissertation) (Botanika). Kyiv [in Ukrainian].
Zaimenko, N. V. (2008). Scientific principles of structural and functional construction of artificial biogeocenoses in the system soil - plant - soil. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Snezhko, V. V. (1983). Decorative and bioecological characteristics of plants in phytodesign. PhD (Botanika) Kyiv [in Russian].
Snezhko, V. V. (1987). Recommendations on the use of ornamental plants for landscaping industrial interiors. Kyiv: Bot. sad. [in Russian].
Snizhko, V. V. (1981). Types of interiors in landscaping the human environment. Introduction and acclimatization of plants in Ukraine, 18, 77–79 [in Ukrainian].
Kharytonova, I. P. (2004). Research on phytodesign in the NBS. M.M. Grishka NAS of Ukraine. Introduction of plants, 1, 52–56.
Kharytonova, I. P. (2005). Biological features of tropical and subtropical plants in different types of interiors. PhD (Botanika). Kyiv [in Ukrainian].
Cherevchenko, T. M., Snezhko, V. V. (1986). Methods and techniques of landscaping interiors (recommendations). Kyiv: Bot. sad. [in Russian].
Cherevchenko, T. M., Lavrenteva, A. M., Ivannikov, R. V. (2008). Biotechnology of tropical and subtropical plants in vitro. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Cherevchenko, T. M., Buyun, L. I., Ivannikov, R. V. (2012). Modern biotechnologies in the introduction of species of tropicogenic flora as a method of preserving their gene pool ex situ and enrichment of plant resources of Ukraine. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Tsybulya, N. V., Fershalova, T. D., Yakimova, Yu. L. (2010). Examination of the antimicrobial activity of some Begonia L. species as a possible piece of phytodesign. Aerospace and Environmental Medicine, 44 (1), 47–50.
Padhy, P. K., Rashney, C. K. (2005). Emission of volatile organic compounds (VOC) from tropical plant species in India. Chemosphere, 59, 1643–1653.
https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2005.01.046
Podred, A. S., Labynskoy, E. H. (2008.) Guide to medical microbiology. In: General sanitary microbiology. Moscow: Binom [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Положення про авторські права Автори, які публікуються у журналі «Наука та інновації», погоджуються на такі умови: Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Автори можуть вступати в окремі, додаткові договірні угоди для не ексклюзивного розповсюдження надрукованої у журналі «Наука та інновації» версії своєї роботи (статті) (наприклад, розмістити її в інституційному сховищі або опублікувати в своїй книзі), із підтвердженням її первинної публікації у журналі «Наука та інновації». Авторам дозволено розміщувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їх веб-сайті).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.