ІСТОРІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ У КРИЗОВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПЕРІОДИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/scine20.02.024Ключові слова:
історія науки, соціологія науки, кризові періоди суспільного розвитку, дослідницький проєкт, дослідницька культура, комунікація науки з суспільством та владою, інноваційна культура суспільстваАнотація
Вступ. У переломні чи кризові періоди соціального розвитку актуалізується необхідність пошуків форм взаємодії науки та суспільства, нагальною стає потреба розв’язувати проблеми організації наукової діяльності й індивідуальної праці вченого, виявляти наукові проблеми, розв’язання яких сприяє подоланню суспільних викликів. Для вирішення цих завдань доцільно використати евристичні можливості досліджень з історії та соціології науки й набутий ними досвід.
Проблематика. Переосмислення предметних сфер і завдань історії та соціології науки, які пропонується розглядати не тільки як історичний опис впливу соціальних процесів на розвиток науки, або науки на суспільство, а як знання, що дозволять виявити механізми активізації розвитку науки та суспільства на засадах взаєморозуміння, інклюзивного і стійкого росту, інноваційної культури.
Мета. Виявити евристичні можливості історії і соціології науки для формування шляхів подолання викликів
взаємодії науки та суспільства у ситуації кризових станів, пов’язаних з практичною орієнтацією сучасної наукової
сфери, нагальними проблемами професійної діяльності вченого, соціальними аспектами проєктного способу організації наукових досліджень, питаннями комунікації науки з суспільством і владою в часи пандемії та війни.
Матеріали та методи. Комплексне використання загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності, достовірності, цілісності, системності та репрезентативності.
Результати. Обґрунтовано, що дослідження з історії та соціології науки дозволяють виявляти проблеми і механізми активізації розвитку науки та суспільства на засадах взаєморозуміння, інклюзивного і стійкого росту.
Висновки. Для успішного впровадження інноваційної моделі розвитку економіки України необхідно приділяти
значну увагу розвитку інноваційної культури суспільства та впровадженню наукоцентричної державної політики,
для цього соціально-гуманітарна сфера має стати одним із пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні.
Посилання
Horobets, V. M. (2010). New social history. Encyclopaedia of the history of Ukraine. Vol. 7. Kyiv. URL: http://resource. history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all& C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Nova_ sotsialna (Last accessed: 20.11.2022) [in Ukrainian].
Bogolyubov, О. М. (1994). Social history of mathematical natural science. Essays on the history of natural science and technology, 41, 3—16 [in Russian].
Ogurtsov, О. P. (2001). Social history of science: strategies, directions, problems. Principles of historiography of natural sci ence: XX century. St. Petersburg. P. 34—68 [in Russian].
Potishchuk, O. O. (2012). Methodological strategies of social history of science. Bulletin of NTUU “KPI”. Philosophy. Psychology. Pedagogy, 3(36), 49—55 [in Ukrainian].
Shashkova, L. O. (2006). Methodological aspects of problems of integration of natural-scientifi c-social-humanitarian know ledge. Scientifi c Bulletin of Chernivtsi University: Philosophy, 309—310, 9—13 [in Ukrainian].
Kuhn, T. S. (1974). Second Thoughts on Paradigms. In F. Suppe (Ed.). The Structure of Scientifi c Theories. Urbana. P. 459—482.
Knorr-Tsetina, K. (2006). Sociality and objects. Social relations in post-social knowledge societies. Sociology of things. Moscow [in Russian].
Braben, D. W. (2020). Scientifi c Freedom: The Elixir of Civilization Hardcover. San Francisco.
Forsberg, E., Geschwind, L., Levander, S., Wermke, W. (2022). Peer review in an Era of Evaluation: Understanding the Practice of Gatekeeping in Academia. Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-75263-7
Bjørkdahl, K., Santiago, A., Duharte, F. (2022). Academic Flying and the Means of Communication. Palgrave Macmillan (Last accessed: 20.11.2022). https://doi.org/10.1007/978-981-16-4911-0.
Ryzhko, L., Onoprienko, V., Bessalova, T., Zhivaga, O. V., Borozdikh, N. V. (2019). A scientist in postmodern culture. Kyiv. URL: https://stepscenter.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/monografi a_block.pdf (Last accessed: 20.11.2022).
Macfarlane, B. J. (2019). The neoliberal academic: Illustrating shifting academic norms in an age of hyper-performativity. Educational Philosophy and Theory, 53, 5. https: //doi.org/10.1080/00131857.2019.1684262.
Onoprienko, V. (2015). The image of science in changing society. Saarbrücken [in Russian].
Petricini, A. T. (2022). Friendship and Technology: A Philosophical Approach to Computer Mediated Communication. New York. https://doi.org/10.4324/9781003188810.
Martinez-Vargas, C. (2022). Democratizing Participatory Research. Pathways to Social Justice from the South. Cambridge. https://doi.org/10.11647/OBP.0273
Hennessy, S. (2014). Bridging between Research and Practice. Supporting Professional Development through Collaborative Studies of Classroom Teaching with Technology. Rotterdam. URL: https://brill.com/view/title/36714 (Last accessed: 20.11.2022). https://doi.org/10.1007/978-94-6209-434-5
Bucchi, M., Trench, B. (Eds.). (2018). Handbook of Public Communication of Science and Technology. Moscow [in Russsian].
Maasen, S., Dickel, S., Schneider, C. (Eds.). (2020). TechnoScienceSociety. Technological Reconfi gurations of Science and Society. Sociology of the Sciences Yearbook, SOSC, 30, 1—18. https://doi.org/10.1007/978-3-030-43965-1.
Rommetveit, K. (Ed.) (2022). Post-Truth Imaginations. New Starting Points for Critique of Politics and Technoscience. New York. https://doi.org/10.4324/9780429053061
Dobrov, G. M. (1989). Science of science. Kyiv [in Russian].
Bogomolets, О. О. (1956, 1958). Selected works. V. 1—3. Kyiv [in Russian].
Born, M. (1977). Refl ections and memories of a physicist. Moscow [in Russian].
Ostwald, V. (1910). Greatest people. Saint-Petersburg [in Russian].
Zerbino, D. D. (1994). Scientifi c school as a phenomenon. Kyiv [in Russian].
Kuhn, T. (1975). The structure of scientifi c revolutions. Moscow [in Russian].
Lakatos, I. (1978). The history of science and its rational constructions. In: Structure and development of science. Moscow, 204—269 [in Russian].
Mykulinsky, S. R., Yaroshevsky, M. G., Kreb, H., Steiner, G. (Eds.). (1977). Schools in science: collection. Moscow [in Russian].
Kartsev, V. P. (1984). Social psychology of science and problems of historical and scientifi c research. Moscow [in Russian].
Khramov, Yu. О. (1991). History of establishment and development of physics schools in Ukraine. Kyiv [in Russian].
Khramov, Yu. О. (1986). Scientifi c leader and his characteristic features. Science of science and informatics, 27, 81—91 [in Russian].
Malitsky, B. A. (2007). Applied science of science. Kyiv [in Ukrainian].
Schneegans, S., Lewis, J., Straza, T. (Eds.). (2021). UNESCO Science Report: the Race Against Time for Smarter Development. UNESCO Publishing. Paris.
Hessels, L. K., van Lente, H. (2008). Re-thinking new knowledge production: a literature review and a research agenda. Research Policy, 37, 740—760. URL: http://www.ask-force.org/web/Peer-Review/Hessels-Re-thinking-New-Know ledgeProduction-2008.pdf (Last accessed: 20.11.2022). https://doi.org/10.1016/j.respol.2008.01.008
Nowotny, H., Scott, P., Gibbons, M. (2001). Re-Thinking Science: Knowledge and the Public in an Age of Uncertainty. Cambridge.
Ziman, J. (2000). Real Science: What It is, and What It Means. Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511541391
Macfarlane, B., Cheng, M. (2008). Communism, Universalism and Disinterestedness: Re-examining Contemporary Support among Academics for Merton’s Scientifi c Norms. Journal of Academic Ethics, 6, 67—78. https://doi.org/10.1007/s10805-008-9055-y
United Nations. (2021). Technology and innovation report. Catching technological waves. Innovation with equity. URL: https://unctad.org/publication/technology-and-innovation-report-2021 (Last accessed: 20.11.2022).
European Commission (2022). Directorate-General for Research and Innovation, European Research Executive Agency, Publications Offi ce of the European Union, CORDIS results pack on science communication, Publications Offi ce of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2830/389864
Hessels, K. L., van Lente, H., Smits, R. (2009). In search of relevance: the changing contract between science and society. Science and Public Policy, 36(5), 387—401. https://doi.org/10.3152/030234209X442034.
Malitsky, B. A. (2023). Science-centric state policy as a necessary and eff ective tool for improving living standards in Ukraine. Science and science of science, 1(119), 18—34 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018.
What researchers think about the culture they work in. Wellcome, 15 January (2020). URL: https://wellcome.org/ re ports/what-researchers-think-about-research-culture (Last accessed: 09.02.2023).
OECD. (2021). Reducing the precarity of academic research careers. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers, 113. Paris. https://doi.org/10.1787/0f8bd468-en.
Popovych, O. S., Kostrytsya, O. P. (2023). Towards the search for the optimal dynamics of building up the personnel potential of Ukrainian science in a period of its post-war recovery. Science and science of science, 1(119), 69—80. https:// doi.org/10.15407/sofs2023.01.069 [in Ukrainian].
Petrushyna, T. (Ed.). (2017). Domestic science in the sociological dimension. Kyiv [in Ukrainian].
Ylij oki, O-H. (2016). Projectifi cation and confl icting in academic knowledge production theory. In: Theory of science, 38(1), 7—26. https://doi.org/10.46938/tv.2016.331.
Guggenheim, M. (2006). Undisciplined research: the proceduralisation of quality control in transdisciplinary projects. Science and Public Policy, 33(6), 411—421. https://doi.org/10.3152/147154306781778795
Ledford, H. (2015). How to solve the world’s biggest problems. Nature, 525, 308—311. https://doi.org/10.1038/525308a
Aksoy, C. G., Eichengreen, B., Saka, O. (2020). Revenge of the Experts: Will COVID-19 Renew or Diminish Public Trust in Science? IZA — Institute of Labor Economics, 13865. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/232617/1/ dp13865.pdf (Last accessed: 30.01.2023). https://doi.org/10.3386/w28112
Evans, R. (2022). SAGE advice and political decision-making: ‘Following the science’ in times of epistemic uncertainty. Social Studies of Science, 52(1), 53—78. https://doi.org/10.1177/03063127211062586
Final report of the Swiss National COVID-19 Science Task Force (NCS-TF). Swiss National COVID-19 Science Task Force. March, 2022. (2022). URL: https://sciencetaskforce.ch/wp-content/uploads/2022/06/AbschlussberichtSTF29Mar2022-DE_en_fi nal.pdf (Last accessed: 02.01.2023).
Byesov, L. M. (2004). History of science and technology. Kharkiv [in Ukrainian].
Petrenko-Tseunova, O. (2022). Why is history timely? Scientists explain. Ukrainian Week (July 19). URL: https://tyzhden. ua/ chomu-istoriia-na-chasi-poiasniuiut-naukovtsi (Last accessed: 02.01.2023).
History of the rocket and space science and engineering of Ukraine. (2021). Kyiv [in Ukrainian].
Zhukovsky, A. I. (2011). History. In: Encyclopedia of Modern Ukraine. Кyiv. URL: https://esu.com.ua/article-12823 (Last accessed: 15.04.2023).
Whitley, R. (1980). Cognitive and social institutionalization of scientifi c specialties and areas of research. In: Scientifi c activity: structure and institutions. Moscow, 218—257 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Положення про авторські права Автори, які публікуються у журналі «Наука та інновації», погоджуються на такі умови: Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Автори можуть вступати в окремі, додаткові договірні угоди для не ексклюзивного розповсюдження надрукованої у журналі «Наука та інновації» версії своєї роботи (статті) (наприклад, розмістити її в інституційному сховищі або опублікувати в своїй книзі), із підтвердженням її первинної публікації у журналі «Наука та інновації». Авторам дозволено розміщувати свою роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їх веб-сайті).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
