Озоніндукована хемілюмінесценція ураніну за наявності плазми крові
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.03.078Ключові слова:
озон, плазма крові, уранін, флуоресцеїн, хемілюмінесценціяАнотація
Хемілюмінесцентна відповідь системи уранін—плазма крові на дію озону складається з двох частин — короткого спалаху, що триває близько 5 с, і післясвітіння, яке спадає протягом 20 — 30 хв. Короткий спалах пояснюється хемілюмінесценцією в разі прямого окиснення ураніну озоном, тривале післясвітіння — перенесенням енергії на уранін від інших хімічно активних частинок. Дія пероксиду водню і гідроксилрадикалу на систему в процесі післясвітіння не впливає на його інтенсивність. Звідси робиться висновок, що перенесення енергії на уранін відбувається від синглетного кисню, який може утворюватися внаслідок реакцій озону з органічними молекулами. Припускається можливість генерації синглетного кисню внаслідок запуску під дією озону інших реакцій, механізм яких потребує додаткових досліджень.
Завантаження
Посилання
Togashi, D. M. & Ryder, A. G. (2010). Assessing protein-surface interactions with a series of multi-labeled BSA using fluorescence lifetime microscopy and Förster energy resonance. Biophys. Chem., 152, No. 1-3, pp. 55-64. https://doi.org/10.1016/j.bpc.2010.07.006
Stoltenburg, R., Schubert, T. & Strehlitz, B. (2015). In vitro selection and interaction studies of a DNA aptamer targeting protein A. PLoS One, 10, No. 7, e0134403. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0134403
Nagano, T. (2010). Development of fluorescent probes for bioimaging applications. Proc. Jpn. Acad. Ser. B. Phys. Biol. Sci., 86, pp. 837-846. https://doi.org/10.2183/pjab.86.837
Tanaka, K., Miura, T., Umerawa, N., Urano Y., Kikuchi, K., Higuchi, T. & Nagano, T. (2001). Rational design of fluorescein-based fluorescence probes. Mechanism-Based design of a maximum fluorescence probe for singlet oxygen. J. Am. Chem. Soc., 123, pp. 2530-2536. https://doi.org/10.1021/ja0035708
Zinchenko, V. D., Golota, V. I., Sukhomlin, E. A. et al. (2005). Laboratory equipment for the application of ozone technology in biology and medicine. Problemy kriobiologii, 15, No. 4, pp. 712-718 (in Russian).
Lunin, V.V., Popovich, M.P., & Tkachenko, S.N. (1998). Physical chemistry of ozone. Moscow: Izd-vo Mosk. Univ. (in Russian).
Pat. 72111 UA, IPC G01n21/76. Bioluminometer, Zinchenko, V. D., Horiacha, I. P., Hovor, I. V., Publ. 10.08.2012 (in Ukrainian).
Bowman, R. L. & Alexander, N. (1966). Ozone-induced chemiluminescence of organic compounds. Science, 154, pp. 1454-1456. https://doi.org/10.1126/science.154.3755.1454
Nikokavouras, J., Vassilopoulos, G. & Perry, A. (1975). Some aspects of ozone-induced chemiluminescence of xanthene dyes. III. Stoichiometry and the chemiluminescence spectrum. Chim. Chron., New Ser., 4, pp. 23-26.
Karniya, I. & Kate, S. (1970). Studies of the chemiluminescence of several xanthene dyes. V. Blue emission from an excited state of a reaction product. Bull. Chem. Soc. Jpn., 43, pp. 1287-1292. https://doi.org/10.1246/bcsj.43.1287
Segawa, T., Ishikawa, H., Kamidate, T. & Watanable, H. (1994). Micelle-enhanced fluorescein chemiluminescence catalyzed by horseradish peroxidase for the determination of the hydrogen peroxide. Analyt. Sci., 10, pp. 589-593. https://doi.org/10.2116/analsci.10.589
Diaz, A. N., Garsial, J. A. G. & Lovillo, J. (1997). Enhancer Effect of fluorescein on the lumion-H2O2-horseradishperoxidase chemiluminescence: energy transfer process. J. Biolum. Chemilum., 12, pp. 309-314.
Burguerra, J. L. & Townshend, A. (1980). Determination of ng/ml levels of sulphide by a chemiluminescencent reaction. Talanta, 27, pp. 309-314. https://doi.org/10.1016/0039-9140(80)80088-9
Kamita, I. & Ivaki, R. (1966). Studies of the chemiluminescence of the several xantene dues. II. The chemiluminescence emission spectra of uranine and eosine. Bull. Chem. Soc. Jpn., 39, pp. 254-269.
Kanoffsky, J. K. & Sima, P. (1991). Singlet oxygen production from the reactions of ozone with biological molecules. J. Biol. Chem., 266, No. 14, pp. 9039-9042.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
