Композити на основі екстрактів із листя орхідних та кремнезему для пролонгованого вивільнення біоактивних речовин
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.04.066Ключові слова:
високодисперсний кремнезем, екстракти Orchidaceae Juss., композити, фенольні сполукиАнотація
З використанням листя рослин Orchidaceae Juss. одержано біоактивні екстракти, склад яких досліджено методом високоефективної рідинної хроматографії. Шляхом адсорбції екстрактів на поверхні високодисперсного кремнезему одержано біологічно активні композити. Композити охарактеризовано методами ІЧ та UV/VIS спектроскопії, вивчено вивільнення компонентів екстрактів із композитів у водний та етанольний розчини. Встановлено, що основними класами біоактивних сполук у екстрактах є фенольні кислоти та флавоноїди в глікозидній формі. Показано, що в композитах ці сполуки взаємодіють із силанольними групами кремнезему. У випадку десорбції у воду із композитів вивільняється тільки незначна частина біоактивних сполук. Десорбція фенольних сполук у етанольний розчин була значно більшою, але вивільнення різних фенолів здійснювалось не одночасно. Розбіжності в десорбції біоактивних речовин вказують на різну силу їх взаємодії з кремнеземом та на можливість використання кремнезему для створення композитів з пролонгованим вивільненням біологічно активних сполук.
Завантаження
Посилання
Kumar, S. & Pandey, A.K. (2013). Chemistry and biological activities of flavonoids: an overview. Sci. World. J. doi: https://doi.org/10.1155/2013/162750
Proestos, C., Chorianopoulos, N., Nychas, G.J.E. & Komaitis, M. (2005). RP-HPLC analysis of the phenolic compounds of plant extracts. Investigation of their antioxidant capacity and antimicrobial activity. J. Agric. Food. Chem., 53, No. 4, pp.1190-1195. doi: https://doi.org/10.1021/jf040083t
Williams, C.A. (1979). The leaf flavonoids orchidaceae. Phytochemistry, 18, No. 5, рр. 803-813. doi: https://doi.org/10.1016/0031-9422(79)80019-9
Kong, J. M., Goh, N. K., Chia, L. S. & Chia, T. F. (2003). Recent advances in traditional plant drugs and orchids. Acta Pharmacol. Sin., 24, No. 1, рр. 7-21.
Gutiérrez, R.M.P. (2010). Orchids: A review of uses in traditional medicine, its phytochemistry and pharmacology. Med. Plant. Res., 4, No. 8, pp. 592-638. doi: https://doi.org/10.5897/JMPR10.012
Cherevchenko, T. M., Lavrentyeva, A. M. & Ivannikov, R. V. (2008). Biotechnology of tropical and subtropical plants in vitro. Кyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Laguta, I. V., Kuzema, P. O., Stavinskaya, O. N. & Kazakova, O. A. (2009). Supramolecular complex antioxidant consisting of vitamins C, E and hydrophilic-hydrophobic silica nanoparticles. In Shpak A., Gorbyk P. (Eds.). Nanomaterials and Supramolecular Structures (pp. 269-279). Dordrecht: Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2309-4_22
Moiseev, D. V. (2014). Determination of phenolic acids in plants by HPLC. Khimiya rastitel’nogo syr’ya, No. 3, pp. 171-174 (in Russian). doi: https://doi.org/10.14258/jcprm.1403171
Zhukova, O. L., Abramov, A. A., Dargaeva, T. D. & Markarian, A. A. (2006). Study on the phenol composition of the camarum polustre soil covered organs. Vestnik Moskovskogo Universiteta. Ser. 2. Khimiya, 47, No. 5, pp. 342-345 (in Russian).
Kuzema, P. O., Laguta, I. V., Stavinskaya, O. N., Kazakova, O. A., Borysenko, M. V. & Lupaşcu, T. (2016). Preparation and characterization of silica-Enoxil nanobiocomposites. Nanoscale. Res. Lett., 11, 68. doi: https://doi.org/10.1186/s11671-016-1287-y
Bellamy, L. (1963). Infrared spectra of complex molecules. Мoscow: Izd-vo Inostrannoy literatury (in Russian).
Kazitsyna, L. A. & Kupletskaya, N. B. (1971). The use of UV, IR and NMR spectroscopy in organic chemistry. Мoscow: Vysshaya shkola (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
