Склад та антиоксидантні властивості екстрактів Deschampsia antarctica É. Desv. з різних місцезростань Морської Антарктики
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.05.068Ключові слова:
Deschampsia antarctica É. Desv., рослинні екстракти, поліфенольні сполуки, антиоксидантні властивостіАнотація
Досліджено склад і антиоксидантні властивості екстрактів, вилучених із рослин Deschampsia antarc tica É. Desv., зібраних у регіоні Аргентинських островів — півострова Київ (Морська Антарктика).. Склад екстрактів вивчено методами високоефективної рідинної хроматографії та мас-спектрометрії з матрично- активованою лазерною десорбцією/іонізацією; антиоксидантні властивості досліджено методом Фоліна— Чокальтеу та DPPH-тесту. Встановлено, що основними класами речовин, які містяться в екстрактах, є поліфенольні сполуки, зокрема флавоноїди, гідроксикоричні та гідроксибензойні кислоти. Підтверджено, що флавоноїди переважно представлені глікозидами лютеоліну; склад та кількість фенольних сполук залежить від генотипу рослини, місця походження та умов навколишнього середовища. Виявлено, що загальний вміст поліфенолів у досліджених екстрактах знаходиться в діапазоні 4, 33—10, 93 мг/г сирої сировини; найбільшу кількість активних речовин містять екстракти, вилучені з рослин острова Україна, а найменшу — з острова Дарбу. Результати антиоксидантних досліджень показали, що екстракти виявляють високу антирадикальну активність і здатні за 60 хв інгібувати понад 50 % DPPH радикалів. Одержані дані щодо складу поліфенолів у рослинах Deschampsia antarctica É. Desv. Можуть слугувати маркером для моніторингу кліматичних змін.
Завантаження
Посилання
Brunetti, C., Sebastiani, F. & Tattini, M. (2019). Review: ABA, flavonols, and the evolvability of land plants. Plant Sci., 280, pp. 448-454. https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2018.12.010
Köhler, H., Contreras, R. A., Pizarro, M., Cortés-Antíquera, R. & Zúñiga, G. E. (2017). Antioxidant responses induced by UVB radiation in Deschampsia antarctica Desv. Front. Plant Sci., 8, Art. 921. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.00921
Zamarrón, A., Morel, E., Lucena, S. R., Mataix, M., Pérez-Davó, A., Parrado, C. & González S. (2019). Extract of Deschampsia antarctica (EDA) prevents dermal cell damage induced by UV radiation and 2, 3, 7, 8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin. Int. J. Mol. Sci., 20, No. 6, pp. 1356-1373. https://doi.org/10.3390/ijms20061356
Malvicini, M., Gutierrez-Moraga, A., Rodriguez, M. M., Gomez-Bustillo, S., Salazar, L., Sunkel, C., Nozal, L., Salgado, A., Hidalgo, M., Lopez-Casas, P. P., Novella, J. L., Vaquero, J. J., Alvarez-Builla, J., Mora, A., Gidekel, M. & Mazzolini, G. (2018). A tricin derivative from Deschampsia antarctica Desv. inhibits colorectal carcinoma growth and liver metastasis through the induction of a specific immune response. Mol. Cancer Ther., 17, No. 5, pp. 966-976. https://doi.org/10.1158/1535-7163.MCT-17-0193
Cortés-Antiquera, R., Pizarro, M., Contreras, R. A., Köhler, H. & Zúñiga, G. E. (2021). Heat shock tolerance in Deschampsia antarctica Desv. cultivated in vitro is mediated by enzymatic and non-enzymatic antioxidants. Front. Plant Sci., 12, 635491. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.635491
Parnikoza, I., Kozeretska, I. & Kunakh, V. (2011). Vascular plants of the Maritime Antarctic: origin and adaptation. Am. J. Plant Sci., 2, No. 3, pp. 381-395. https://doi.org/10.4236/ajps.2011.23044
Lee, J., Noh, E. K., Choi, H. S., Shin, S. C., Park, H. & Lee, H. (2012). Transcriptome sequencing of the Antarctic vascular plant Deschampsia antarctica Desv. under abiotic stress. Planta, 237, pp. 823-836. https://doi.org/10.1007/s00425-012-1797-5
Webby, R. F. & Markham, K. R. (1994). Isoswertiajaponin 2''-O-β-arabinopyranoside and other flavone-Cglycosides from the Antarctic grass Deschampsia antarctica. Phytochemistry, 36, No. 5, pp. 1323-1326. https://doi.org/10.1016/S0031-9422(00)89660-0
Cavieres, L. A., Sáez, P., Sanhueza, C., Sierra-Almeida, A., Rabert, C., Corcuera, L. J., Alberdi, M. & Bravo, L. A. (2016). Ecophysiological traits of Antarctic vascular plants: the importance in the responses to climate change. Plant Ecol., 217, pp. 343-358. https://doi.org/10.1007/s11258-016-0585-x
Hillenkamp, F. & Peter-Katalinic, J. (Eds. ). (2007). MALDI MS: A practical guide to instrumentation, methods and applications. Weinheim: Wiley.
Alonso, A. M., Domianguez, C., Guillén, D. & Barroso, C. G. (2002). Determination of antioxidant power of red and white wines by a new electrochemical method and its correlation with polyphenolic content. J. Agric. Food Chem., 50, No. 11, pp. 3112-3115. https://doi.org/10.1021/jf0116101
Brand-Williams, W., Cuvelier, M. E. & Berset, C. (1995). Use of a free radical method to evaluate antioxidant activity. LWT., 28, No. 1, pp. 25-30. https://doi.org/10.1016/S0023-6438(95)80008-5
Poronnik, O. O., Parnikoza, I. Yu., Miryuta, N. Yu., Myryuta, G. Yu., Grahov, V. P., Navrotska, D. O. & Kunakh, V. A. (2017). Deschampsia antarctica E. Desv. plants with different chromosome number cultivated in vitro. Plants length and flavonoids in in vitro culture and in nature. Factors of Experimental Evolution of Organisms, 20, pp. 310-313 (in Ukrainian). https://doi.org/10.7124/FEEO.v20.785
Amosova, A. V., Bolsheva, N. L., Samatadze, T. E., Twardovska, M. O., Zoshchuk, S. A., Andreev, I. O., Badaeva, E. D., Kunakh, V. A. & Muravenko, O. V. (2015). Molecular cytogenetic analysis of Deschampsia antarctica Desv. (Poaceae), Maritime Antarctic. PLoS One, 10, No. 9, e0138878. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0138878
Suzuki, T., Midonoya, H. & Shioi, Yu. (2009). Analysis of chlorophylls and their derivatives by matrix-assisted laser desorption/ionization–time-of-flight mass spectrometry. Anal. Biochem., 390, No. 1, pp. 57-62. https://doi.org/10.1016/j.ab.2009.04.005
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
