Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр

Автор(и)

  • О.Ю. Лукін Інститут геологічних наук НАН України, Київ https://orcid.org/0000-0003-4844-1617
  • В.М. Шестопалов ДУ “Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України”, Київ

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.050

Ключові слова:

ендогенний водень, дегазація Землі, кільцеві структури

Анотація

Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію). Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al, Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

State and forecast of the World energetic consumer basket. Journal of the Petrotech Society “Energy Independence with global co-operation: Challenges & Solutions”, Petrotech 2009, № 12, Commorate Issue, December, 2008.

Larin, V. N. (2005). Our Earth (origin, composition, structure and development of the originally hydride Earth). Мoscow: Аgar (in Russian).

Gilat, A. L. & Vol, A. (2012). Degassing of primordial hydrogen and helium as the major energy source for internal terrestrial processes. Geosci. Front., 3, Iss. 6, pp. 911-921.

Shestopalov, V. M., Lukin, A. E., Zgonnik, V. А., Мakarenko, А. N., Larin, N. V. & Bohuslavsky, А. S. (2018). Essays on Earth degassing. Kyiv (in Russian).

Larin, N. V., Zgonnik, V., Rodina, S., Deville, E., Prinzhofer, A. & Larin, V. N. (2015). Natural molecular hydrogen seepage associated with surficial, rounded depressions on the European craton in Russia. Nat. Resour. Res., 24, pp. 369-383. https://doi.org/10.1007/s11053-014-9257-5

Prinzhofer, A., Tahara Cisse, C. S. & Diallo, A. B. (2018). Discovery of a large accumulation of natural hydrogen in Bourakebougou (Mali). Int. J. Hydrog. Energy, 43, pp. 19315-19326. https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.08.193

Borodzich, E. V., Korotkina, M. P., Lobanov, E. V. & Shmakov, A. P. (1990). About the origin of ring structures. Dokl. AN SSSR, 311, No. 5, pp. 1081-1085 (in Russian).

Portnov, A. M. (2005). Energy of volcanoes. Priroda i chelovek, No. 4, pp. 10-11 (in Russian).

Beskrovny, N. S. & Lеbedev, B. А. (1971).Oil show in the caldera of the Uzon volcano in Kamchatka. Dokl. AN SSSR, 201, No. 4, pp. 953-956 (in Russian).

Kamensky, I. L., Lobkov, V. А., Prasolov, E.M. et al. (1976). Components of the earth’s upper mantle in the gases of Kamchatka (by isotopes He, Ne, Ar, C). Geochemistry, No. 5, pp. 682-695 (in Russian).

Lukin, A. E. & Pikovsky, Y. I. (2004). New data on the isotopic composition of hydrothermal oil (Uzon caldera in Kamchatka). Dokl. АN, 398, No. 1, pp. 1-4 (in Russian).

Lukin, A. E. (2005). Depth hydrogeologic inversion as a global synergetic phenomenon: theoretical and applied aspects. Paper 2. Tectonic-geodynamics aspects of hydrogeologic inversion. Geol. J., No. 1, pp. 53-69 (in Russian).

Lukin, A. E., Dovzhok, E. I., Knishman, A. Sh., Goncharenko, V. I. & Dzyubenko, A. I. (2012). Helium anomaly in petroliferous Visean carbonate reservoirs of the Dnieper-Donets Depression. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No. 7, pp 97-104 (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

27.10.2021

Як цитувати

Лукін, О., & Шестопалов, В. (2021). Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр. Доповіді Національної академії наук України, (5), 50–60. https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.050

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають