МОДЕЛЬ КОШЛАНДА ЯК МЕТОД АНАЛІЗУФЕРМЕНТАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ ДЕРАЦЕМІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • О.C. Верьовка Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України, Київ
  • А.О. Колодяжна Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.01.084

Ключові слова:

Candida Antarctica lipase, кінетичне розділення, ліпази, модель Кошланда, ферменти

Анотація

Чотириточкова локаційна модель Кошланда застосована для розгляду деяких ферментативних реакцій дерацемізації. Послідовна модель — це теорія, яка описує кооперативність білкових субодиниць. Вона постулює, що конформація білка змінюється з кожним зв’язуванням ліганду, таким чином послідовно змінюючи його спорідненість до ліганду в сусідніх сайтах зв’язування. Коли субстрат зв’язується з актив-ним центром однієї субодиниці ферменту, інші субодиниці активуються. Можливість альтернативного зв’язування як субстрату, так і продукту ферментативної реакції може бути оцінена на основі відомих даних про структуру всіх чотирьох замісників хірального атома та їх відповідності лігандній специфічності відповідних секторів ферменту. Зроблені теоретичні висновки перевірені на прикладі ферментативної дерацемізації деяких гідроксифосфонових кислот. У результаті заміни етоксильних груп в атомі фосфору на ізопропоксильні і збільшення обсягу замісника істотно збільшився енантіомерний надлишок продукту гідролізу гідроксифосфонату. Звідси зроблений висновок, що ключовим критерієм ефективного або неефективного проходження реакції є співвідношення розмірів і ступеня гідрофобності відповідних замісників у асиметричному реакційному центрі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kolodiazhnyi, O. I. (2016). Asymmetric synthesis in organophosphorus chemistry. Weinheim: Wiley.

Mesecar, A. D. & Koshland, D. E., jr. (2000). A new model for protein stereospecificity. Nature, 403, Iss. 6770, pp. 614-615. https://doi.org/ 10.1038/35001144

Cohen, S. & Schultz, R. (1967). The active site in α-chymotrypsin: methyl-3,4-dihydroisocoumarin-3-carboxylate. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 57, No. 2, pp. 243-249. https://doi.org/10.1073/pnas.57.2.243

Cohen, S. & Schultz, R. (1968). The active site in alpha-chymotrypsin. Absolute configuration and kinetics of hydrolysis of methyl 3,4-dihydroisocoumarin-3-carboxylate. J. Biol. Chem., 243, No. 10, pp. 2607-2617.

Hein, G. & Niemann, C. (1961). An interpretation of the kinetic behavior of model substrates of α-chymotrypsin. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 47, No. 9, pp. 1341-1355. https://doi.org/10.1073/pnas.47.9.1341

Antonov, V. K. (1991). Chemistry of proteolysis. Moscow: Nauka (in Russian).

Bergmann, M. & Fruton, J. (1938). Some synthetic and hydrolytic experiments with chymotrypsin. J. Biol. Chem., 124, No. 1, pp. 321-329.

Hogness, D. & Niemann, C. (1953). The kinetics of the a-chymotrypsin catalyzed hydrolysis of acetyl-Ltyrosinhydroxamide in aqueous solutions at 25° and pH 7.6. J. Amer. Chem. Soc., 75, No. 4, pp. 884-890. https://doi.org/10.1021/ja01100a034

Lehninger, A. (1974). Biochemistry. Moscow: Mir (in Russian).

Ebata, M. & Morita, K. (1959). Hydrolysis of ε-aminocaproyl compounds by trypsin. J. Biochem., 46, No. 4, pp. 407-416. https://doi.org/:10.1093/jb/46.4.407

Li, Y.-F. & Hammerschmidt, F. (1993). Enzymes in organic chemistry, part 1: Enantioselective hydrolysis of α-(acyloxy)phosphonates by esterolytic enzymes. Tetrahedron: Asymmetry, 4, No. 1, pp. 109-120. https://doi.org/:10.1016/S0957-4166(00)86021-8

##submission.downloads##

Опубліковано

13.04.2021

Як цитувати

Верьовка, О., & Колодяжна, А. (2021). МОДЕЛЬ КОШЛАНДА ЯК МЕТОД АНАЛІЗУФЕРМЕНТАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ ДЕРАЦЕМІЗАЦІЇ. Доповіді Національної академії наук України, (1), 84–92. https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.01.084

Розділ

Хімія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають