Вуглеводні Мексиканської затоки: їх генезис та масштаби міграції на поверхню і в атмосферу

Анотація

Наведено результати рекогносцирувального обстеження локальних ділянок розташування ряду нафтових сліків у різних районах Мексиканської затоки. Експериментальні дослідження з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків проведені з метою вивчення особливостей глибинної будови на ділянках розташування сліків. Результати інструментальних вимірювань свідчать про те, що всі дев’ять ділянок обстеження в затоці розташовані над вулканами, в межах яких здійснюється синтез нафти, конденсату та газу на межі 57 км. У контурах таких вулканів існують глибинні канали, по яких нафта, конденсат і газ мігрують у верхні гори зонти розрізу і можуть поповнювати вже сформовані поклади на родовищах ВВ. Якщо надійних покришок над такими каналами немає, нафта, конденсат і газ можуть мігрувати у водну товщу, а газ далі — в ат мосферу. У процесі такої міграції формуються газові сипи на морському дні і нафтові сліки на водній по верхні. Вимірами підтверджено наявність усіх раніше встановлених типів вулканів, у яких на глибині 57 км відбувається синтез ВВ. Це вулкани, заповнені: 1) сіллю, 2) осадовими породами, 3) вапняками, 4) гранітами, 5) ультрамафічними породами. Дослідженнями на ділянці в районі аварійної свердловини виявлено в затоці значну кількість вулканів, у межах яких немає умов для синтезу ВВ і бурштину. Це вул кани, заповнені: 1) доломітами, 2) мергелями, 3) кременистими породами, а також 4) базальтами і 5) кімберлітами. Принципово важливе значення мають отримані інструментальними вимірами додаткові свідчення на користь глибинного (абіогенного) генезису нафти, конденсату та газу. На підставі численних фактів фіксації сигналів від нафти, конденсату та газу на межі їх синтезу 57 км у Мексиканській затоці та в інших регіонах світу можна висловити припущення про міграцію абіогенного метану в ат мосферу Землі в колосальних обсягах! Метанові сипи і нафтові сліки можуть служити індикаторами ак тивності вулканів, у яких здійснюється синтез ВВ. У цих випадках буріння свердловин на ділянках роз ташування глибинних каналів міграції абіогенних ВВ у верхні горизонти розрізу може бути пов’язано з ве ликими ризиками — з аварійними ситуаціями під час буріння.