Про ідеали та контраідеали в алгебрах Лейбніца

Автор(и)

  • Л.А. Курдаченко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • И.Я. Субботин Национальний университет, Лос Анджелес, США
  • В.С. Ящук Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.011

Ключові слова:

ідеал, алгебра Лі, алгебра Лейбніца, екстраспеціальна алгебра Лейбніца., квазіпроста алгебра Лейбніца, контраідеал, підалгебра, фактор алгебра, ядро Лейб ніца

Анотація

Підалгебра S алгебри Лейбніца L називається контраідеалом, якщо ідеал, породжений S, збігається з L. Вивчено алгебри Лейбніца, підалгебри яких є або ідеалом, або контраідеалом. Нехай L — алгебра над по• лем F з бінарними операціями + і [ , ]. Тоді L називається алгеброю Лейбніца (точніше, лівою алгеброю Лейбніца), якщо вона задовольняє тотожність [[a, b], c] = [a, [b, c]] – [b, [a, c]] для всіх a, b, c ∈ L. Також використано іншу форму цієї тотожності: [a, [b, c]] = [[a, b], c] + [b, [a, c]]. Алгебри Лейбніца є узагальнен• ням алгебр Лі. Підпростір A алгебри Лейбніца L називається підалгеброю, якщо [x,y] ∈ A для всіх елементів x, y  A. Підалгебра A називається лівим (відповідно правим) ідеалом L, якщо [y, x] ∈ A (відповідно [x, y] ∈ A) для всіх x ∈ A, y ∈ L. Іншими словами, якщо A є лівим (відповідно правим) ідеалом, то [L, A] ≤ A (відповідно [A, L] ≤ A ). Підалгебра A із L називається ідеалом L (точніше, двостороннім ідеалом), якщо вона одночасно є лівим і правим ідеалом так, що [x, y], [y, x] ∈ A для всіх x ∈ A, y ∈ L. Підалгебра A із L називається контраідеалом L, якщо AL = L. Теорія алгебр Лейбніца розвивається досить інтенсивно, проте дуже нерівномірно. Однак існують природні для будь•яких алгебраїчних структур задачі, що раніше не розглядалися для алгебр Лейбніца. Отримано повний опис алгебр Лейбніца, які не є алгебрами Лі, підалгебри яких є ідеалом або контраідеалом. Також отримано опис алгебр Лі, всі підалгебри яких є ідеалами або контраідеалами, з точністю до простих алгебр Лі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bloh, A. M. (1965). On a generalization of the concept of Lie algebra. Dokl. AN SSSR, 165, No. 3, pp. 471473.

Bloh, A. M. (1967). Cartan—Eilenberg homology theory for a generalized class of Lie algebras. Dokl. AN SSSR, 175, No. 8, pp. 824826.

Bloh, A. M. (1971). A certain generalization of the concept of Lie algebra. Algebra and number theory. Uchenye Zapiski Moskow. Gos. Pedagog.Inst., 375, pp. 920 (in Russian).

Loday, J.L. (1993). Une version non commutative des alg bres de Lie: les alg bres de Leibniz. Enseign. Math., 39, pp. 269293.

Loday, J.L. (1998). Cyclic homology. Grundlehren der Mathematischen Wissenschaften, Vol. 301, 2nd ed., Berlin: Springer. Doi: https://doi.org/10.1007/978-3-662-11389-9

Butterfield, J. & Pagonis, C. (1999). From Physics to Philosophy. Cambridge: Cambridge Univ. Press. Doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511597947

Dobrev, V. (Ed.). (2013). Lie Theory and its applications in physic. IX International workshop, Vol. 36, Springer: Tokyo. Doi: https://doi.org/10.1007/978-4-431-54270-4

Chupordya, V. A., Kurdachenko, L. A. & Subbotin, I. Ya. (2017). On some “minimal” Leibniz algebras. J. Algebra Appl., 16, No. 5, 1750082, 16 p. Doi: https://doi.org/10.1142/S0219498817500827

Kurdachenko, L. A., Semko, N. N. & Subbotin, I. Ya. (2017). The Leibniz algebras whose subalgebras are ideals. Open Math., 15, pp. 92100. Doi: https://doi.org/10.1515/math-2017-0010

##submission.downloads##

Опубліковано

07.03.2023

Як цитувати

Курдаченко, Л. ., Субботин, И. ., & Ящук, В. . (2023). Про ідеали та контраідеали в алгебрах Лейбніца . Доповіді Національної академії наук України, (1), 11–15. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.011

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>