Охарактеризування очищеного рекомбінантного протеїну CRM197 як інструмента дослідження дифтерійного токсину
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.09.124Ключові слова:
бішарові ліпідні мембрани, дифтерійний токсин, мембранні канали, СRM197, токсоїдАнотація
Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, дало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що мічений флуоресцеїн ізотіоціанатом препарат CRM197 виявляв здатність до зв’язування та інтерналізації клітинами ссавців ліній Vero та L929. Прикладання позитивного потенціалу з боку додавання СRM197 (2–20 нM) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани (БЛМ) у розчині 1 M KCl (pH 4,8) призводило до утворення потенціалозалежних іонних каналів з провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях дифтерійного токсину природного походження. Енергія активації, визначена для стаціонарного струму через багатоканальну БЛМ у розчині 1 М КС l (pH 6,0) та самого розчину без БЛМ, становила 2,967 ± 0,167 і 2,933±0,115 ккал/моль відповідно, що свідчить про утворення протеїном CRM197 трансмембранної водної пори.
Завантаження
Посилання
Labyntsev A. J., Korotkevych N. V., Manoilov K. J., Kaberniuk A. A., Kolybo D. V., Komisarenko S. V. Russ. J. Bioorganic Chem., 2014, 40: 401–409. https://doi.org/10.1134/S1068162014040086
Malito E., Bursulaya B., Chen C., Lo Surdo P., Picchianti M., Balducci E., Biancucci M., Brock A., Berti F., Bottomley M.J., Nissum M., Costantino P., Rappuoli R., Spraggon G. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A., 2012, 109: 5229–5234. https://doi.org/10.1073/pnas.1201964109
Donovan J.J., Simon M.I., Draper R.K., Montal M. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A., 1981, 78: 172–176. https://doi.org/10.1073/pnas.78.1.172
Gorbatiuk O. B., Tsapenko M. V., Pavlova M. V., Okunev O. V., Kordium V. A. Biopolym. Cell., 2012, 28: 141–148. https://doi.org/10.7124/bc.000041
Basu A., Li X., Leong S. S. J. Appl. Microbiol. Biotechnol., 2011, 92: 241–251. https://doi.org/10.1007/s00253-011-3513-y
Villaverde A. Carrió M. M. Biotechnol. Lett., 2003, 25: 1385–1395. https://doi.org/10.1023/A:1025024104862
Gabliks J., Falconer M. J. Exp. Med., 1966, 123: 723–732. https://doi.org/10.1084/jem.123.4.723
Mitamura T., Higashiyama S., Taniguchi N., Klagsbrun M., Mekada E. J. Biol. Chem., 1995, 270: 1015–1019. https://doi.org/10.1074/jbc.270.3.1015
Moehring J. M., Moehring T. J. Infect. Immun., 1976, 13: 221–228.
Gibson A. E., Noel R. J., Herlihy J. T., Ward W. F. Am. J. Physiol., 1989, 257: C182–184.
Senzel L., Huynh P. D., Jakes K. S., Collier R. J., Finkelstein A. J. Gen. Physiol., 1998, 112: 317–324.https://doi.org/10.1085/jgp.112.3.317
Kagan B. L., Reich K. A., Collier R. J. Biophys. J., 1984, 45: 102–104. https://doi.org/10.1016/S0006-3495(84)84126-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
