Взаємодiя компонентiв композицiйних систем гiдроксiапатит–базальтова луска з бiологiчними середовищами

Анотація

Дослiджено взаємодiю компонентiв композицiйних систем гiдроксiапатит–базальтова луска (рiзних спiввiдношень) iз бiологiчними середовищами, що iмiтують середовища живого органiзму. Встановлено, що iнтенсивнiсть цiєї взаємодiї залежить вiд: тем- ператури активацiї порошкових систем (збiльшуючись з її зменшенням); фазового скла- ду; хiмiчного складу реакцiйних середовищ. Найiнтенсивнiше всi дослiдженi порошковi системи взаємодiють iз розчином Рiнгера–Локка та плазмою кровi людини. Найбiльшу фiзико-хiмiчну стабiльнiсть всiх компонентiв, що входять до складу композицiйних систем гiдроксiапатит–базальтова луска, у бiологiчних середовищах виявлено для сис- тем iз масовими частками базальтової луски 5 та 10% при температурному режимi обробки 900 та 1200 ◦C. Доведено, що композицiйна система гiдроксiапатит–10% ба- зальтової луски при 900 ◦C є найперспективнiшим матерiалом для внутрiшньокiстко- вої реконструктивної хiрургiї з погляду мiцнiсних характеристик, а саме близькостi до притаманних для природної кiстки значень мiцностi за Вiкерсом (0,86 ГПа) та модуля пружностi  (23,7  ГПа).