70-річчя члена-кореспондента НАН України С.Я. Кучмія
Анотація
Відомий учений у галузі фотохімії та фотокаталізу, доктор хімічних наук (1990), професор (2006), член-кореспондент НАН України (2006) Степан Ярославович Кучмій народився 3 січня 1946 р. у с. Данильче Рогатинського району Івано-Франківської області. Уся його наукова діяльність пов’язана з Інститутом фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, де він працює з 1968 р. після закінчення Львівського політехнічного інституту, пройшовши шлях від аспіранта до завідувача відділу фотохімії (з 1993 р.).
С.Я. Кучмій зробив значний внесок у розвиток фотохімії конденсованих середовищ, зокрема фотохімічних перетворень лабільних координаційних сполук перехідних металів, дизайну високоефективних фотокаталітичних систем для перетворення й запасання сонячної енергії на основі комплексів металів і напівпровідників. Останнім часом наукові інтереси С.Я. Кучмія зосереджені на фотохімії нанорозмірних і наноструктурованих напівпровідників, проявах розмірних та квантово-розмірних ефектів у фотокаталітичних процесах за їх участю, люмінес-центних властивостях напівпровідникових квантових точок.
Упродовж кількох десятиліть С.Я. Кучмій є визнаним лідером української фотохімічної школи, заснованої академіком Л.В. Писаржевським і професором Б.Я. Даїним у 30-х рр. ХХ ст. Він співпрацював з такими визначними її представниками, як професори А.І. Крюков та Й.Й. Ділунг. Степан Ярославович виховав багато молодих перспективних фотохіміків. Він підтримує активні наукові зв’язки з колегами із близького й далекого зарубіжжя.
С.Я. Кучмій є автором понад 450 наукових праць, у тому числі 4 монографій. Його наукові здобутки відзначено низкою нагород, зокрема премією ім. Л.В. Писаржевського НАН України (2005) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2007). Він проводить значну науково-популяризаційну та організаційну роботу, є членом редколегій журналів «Теоретическая и экспериментальная химия», «Химия и технология воды», «Фізика, хімія та технологія поверхні», науково-популярного видання «Світогляд».
