Київський будинок учених АН УРСР: відродження і становлення (1977–1991)

Анотація

У черговій статті з циклу, присвяченого історії центральної культурно-просвітницької установи НАН України — Будинку вчених, автори висвітлюють чи не найяскравіший період його розвитку: після ІІ світової війни минуло понад 30 років, держава відновила промисловий і виробничий потенціал, запит на наукові розробки суттєво збільшився, у суспільстві примножилися розуміння і повага до роботи вчених. Неабиякий вплив на формування гідного іміджу Академії — цікавої, корисної, неординарної, прогресивної, перспективної, високоінтелектуальної установи — справляв Будинок учених, який не лише виконував покладені на нього Статутом функції, а й пропагував найкращі здобутки академічних установ, унаочнював переваги наукової праці.