Взаємодія хвиль і частинок при інжекції модульованого електронного пучка в іоносферну плазму. Теорія та експеримент
DOI:
https://doi.org/10.15407/knit2021.06.016Ключові слова:
взаємодія хвиля — частинка, пучкові нестійкості, свисти, циклотронні резонансиАнотація
Представлено результати активного експерименту в космосі з інжекцією пучків заряджених частинок (електронів та іонів ксенону), проведеного на станції «Інтеркосмос-25») і дочірньому субсупутнику «Магіон-3». Результати експерименту отримано в умовах, коли пучки частинок було інжектовано у протилежних напрямках відносно магнітного поля B0 таким чином, що електронна інжекція була напрямлена до Землі. Механізми пучкових нестійкостей розглянуто щодо збудження електростатичних і електромагнітних хвиль свистового діапазону при інжекції пучка електронів (~10 кеВ, 0.1 А) з борту «Інтеркосмос-25». Розвиток поперечної нестійкості на першому циклотронному резонансі призводить до збудження свистових хвиль, спрямованих назустріч потоку інжектованих електронів (від Землі). Об’єктом досліджень були збурені інжекцією потоки іоносферних електронів в широкому діапазоні енергій 27 еВ ... 412 кеВ, зареєстровані за допомогою спектрометрів заряджених частинок на субсупутнику «Магіон-3». Тобто, взаємодія свистів з потоками іоносферних електронів була простимульована механізмами передачі енергії типу «частинка — хвиля — частинка». Числові результати розвитку нестійкостей розглянуто також у порівнянні зі значеннями основних параметрів теплової плазми, отриманими в різних точках простору на станції та субсупутнику. Збудження поздовжньої та поперечної пучкових нестійкостей неминуче призведе до їхньої конкуренції, що матиме вплив на результати експерименту. Дані стимульованих потоків іоносферних електронів дозволяють дослідити різноманітні ефекти взаємодії хвиля — частинка з урахуванням впливу швидкості росту поздовжньої нестійкості на кут збудження свистів та їхню структуру. Такий підхід базується на результатах лабораторних експериментів щодо визначення діаграми спрямованості збуджених свистів для електричної дипольної антени та аналогії пучково-плазмового каналу з випромінювальною системою. Результати розглянутого активного експерименту підтверджують залежність швидкості росту поперечних хвиль від розвитку поздовжньої пучкової нестійкості.Посилання
Baranets N., Ruzhin Yu., Erokhin N., Afonin V., Vojta J., Smilauer J., Kudela K., Matisin J., Ciobanu M. (2014). Resonance effects of wave-particle interactions during artificial charged particle beam injections in an ionospheric plasma. Space Sci. and Technol., 20 (5), 3-26.
Kaptsov N. A. (1960). Radiophysical electronics. Moscow: Moscow State University Publishing House.
Kitsenko O. B., Stepanov K. M. (1961). About the passage of a beam of charged particles through a magnetoactive plasma. Ukr. J. Phys., 6 (3), 297-307.
Kovalenko V. P. (1983). Electron bunches in nonlinear collective interaction of beams with plasma. Soviet Physics Uspekhi, 139 (2), 223-263.
https://doi.org/10.3367/UFNr.0139.198302b.0223
Mikhailovskij A. B. (1975). Theory of plasma instabilities. Moscow: Atomizdat. Vol. 1.
Nezlin M. V. (1976). Waves with negative energy and the anomalous Doppler effect. Soviet Physics Uspekhi, 120 (3), 481-495.
https://doi.org/10.3367/UFNr.0120.197611g.0481
Albert J. M. (2000). Gyroresonant interactions of radiation belt particles with a monochromatic electromagnetic wave. J. Geophys. Res., 105 (A9), 21191-21209.
https://doi.org/10.1029/2000JA000008
An X., Bortnik J., Van Compernolle B., et al. (2017). Electrostatic and whistler instabilities excited by an electron beam.Phys. Plasmas, 24, 072116.
https://doi.org/10.1063/1.4986511
An X., Van Compernolle B., Bortnik J., et al. (2016). Resonant excitation of whistler waves by a helical electron beam. Geophys. Res. Lett., 43 (6), 2413-2421.
https://doi.org/10.1002/2015GL067126
Baranets N., Ruzhin Yu., Dokukin V., et al. (2017). Injection of 40kHz-modulated electron beam from the satellite: I. Beamplasma interaction near the linear stability boundary. Adv. Space Res., 59 (12), 2951-2968.
https://doi.org/10.1016/j.asr.2017.03.030
Baranets N., Ruzhin Yu., Dokukin V., et al. (2020). Injection of 40-kHz-modulated electron beam from the satellite: II. Excitation of electrostatic and whistler waves. Adv. Space Res., 65 (1), 30-49.
https://doi.org/10.1016/j.asr.2019.08.027
Baranets N., Ruzhin Yu., Erokhin N., et al. (2012). Acceleration of energetic particles by whistler waves in active space experiment with charged particle beams injection. Adv. Space Res., 49 (5), 859-871.
https://doi.org/10.1016/j.asr.2011.12.001
Bell T. F., Buneman O. (1964). Plasma instability in the whistler mode caused by a gyrating electron stream. Phys. Rev., 133 (A5), A1300-A1302.
https://doi.org/10.1103/PhysRev.133.A1300
Borg G. G., Harris J. H., Martin N. M., et al. (2000). Plasmas as antennas: Theory, experiment and applications. Phys. Plasmas, 7 (5), 2198-2202.
https://doi.org/10.1063/1.874041
Briggs R. J. (1964). Electron-stream interaction with plasmas. Cambridge. Massachusets: The M. I. T. Press.
https://doi.org/10.7551/mitpress/2675.001.0001
Denig W. F., Maynard N. C., Burke W. J., et al. (1991). Electric field measurements during supercharging events on the MAIMIK Rocket Experiment. J. Geophys. Res., 96 (A3), 3601-3610.
https://doi.org/10.1029/90JA02103
Fried B. D., Conte S. D. (1961). The plasma dispersion function. New York: Academic Press.
Fu X. R., Cowee M. M., Liu K., et al. (2014). Particle-in-cell simulations of velocity scattering of an anisotropic electron beam by electrostatic and electromagnetic instabilities. Phys. Plasmas, 21, 042108.
https://doi.org/10.1063/1.4870632
Kiraga A., Klos Z., Oraevsky V. N., et al. (1995). Observation of fundamental magnetoplasma emissions excited in magnetosphere by modulated electron beams. Adv. Space Res., 15 (12), 21-24.
https://doi.org/10.1016/0273-1177(95)00004-X
Lizunov G., Volokitin A., Blazhko I. (2002). Dynamics and relaxation of an artificial electron beam. Adv. Space Res., 29 (9), 1391-1396.
https://doi.org/10.1016/S0273-1177(02)00192-8
Němeček Z., Šafránková J., Přech L., et al. (1997). Artificial electron and ion beam effects: Active Plasma Experiment. J. Geophys. Res., 102 (A2), 2201-2211.
https://doi.org/10.1029/95JA03571
Přech L., Němeček Z., Šafránková J., et al. (2002). Actively produced high-energy electron bursts within the magnetosphere: the APEX project. Ann. Geophys., 20, 1529-1538.
https://doi.org/10.5194/angeo-20-1529-2002
Přech L., Ruzhin Yu. Y., Dokukin V. S., et al. (2018). Overview of APEX project results. Front. Astron. Space Sci., 5, Id. 46. DOI:10. 3389/fspas. 2018. 00046.
https://doi.org/10.3389/fspas.2018.00046
Stenzel R. L. (1976). Antenna radiation patterns in the whistler wave regime measured in a large laboratory plasma. Radio Sci., 11 (12), 1045-1056.
https://doi.org/10.1029/RS011i012p01045
Stenzel R. L. (1999). Whistler waves in space and laboratory plasmas J. Geophys. Res., 104 (A7), 14,379-14,395.
https://doi.org/10.1029/1998JA900120
Timofeev I. V., Volchok E. P., Annenkov V. V. (2016). Theory of a beam-driven plasma antenna. Plasma Phys., 23, 083119. https: doi. org/10. 1063/1. 4961218