Отримання рослин ріпаку (Brassica napus L.) зі стійкістю до гербіцидів на основі гліфосату і глюфозинату
DOI:
https://doi.org/10.15407/dopovidi2015.09.084Ключові слова:
bar, Brassica napus L., epsps, гліфосат, глюфозинатАнотація
За рахунок введення в одному векторі синтетичного гена енолпіруватшикиматфосфатсинтази (надає рослинам стійкості до гліфосату) і гена фосфінотрицинацетилтрансферази (відповідає за стійкість до фосфінотрицину, або глюфозинату) шляхом Agrobacterium tumefaciens-опосередкованої трансформації листкових дисків асептичних рослин отримано лінії ярого ріпаку (Brassica napus L.), створені на основі двох районованих в Україні сортів (Ексголд і Титан). Молекулярно-біологічні аналізи показали інтеграцію генів у ядерну ДНК ріпаку. Стійкість рослин до гербіцидів Ураган Форте (діюча речовина — гліфосат) і BASTA (діюча речовина — фосфінотрицин) показана в умовах in vitro. Вирощування біотехнологічного ріпаку з одночасною експресією генів стійкості до гербіцидів двох різних груп може бути більш ефективним порівняно з рослинами, в яких активним є один з таких генів, за рахунок можливості чергування гербіцидів при їх застосуванні, внаслідок чого менш ймовірним є виникнення спонтанно стійких бур’янів.
Завантаження
Посилання
https://isaaa.org/resources/publications/pocketk/10/default.asp.
Green J. M. Weed Science, 2009, 57, No 1: 108–117. https://doi.org/10.1614/WS-08-030.1
WO02/36831 Canola event pv-bngt04 (rt73) and compositions and methods for detection thereof, R. Krieb, Q. Zeng, PCT filed Oct. 22, 2001; PCT publ. Date May 10, 2002.
EU register of genetically modified food and feed. Oilseed rape GT73. Art. 8(1)(a),(b) and 20(1)(b) of the Regulation (EC) No 1829/2003, Article 19(3) of Directive 2001/18/EC.
Kahrizi D., Salmanian A. H., Afshari A. et al. Plant Cell Rep, 2007, 26, No 1, P. 95–104. https://doi.org/10.1007/s00299-006-0208-4
Nicolia A., Ferradini N., Molla G. et al. J. Biotechnol, 2014, 184: 201–208. https://doi.org/10.1016/j.jbiotec.2014.05.020
What-is-Triazine-Tolerant-Roundup-Ready-canola1.pdf
Sakhno L. A., Gocheva E. A., Komarnitskii I. K., Kuchuk N. V. Cytol. Genet., 2008, 42, No 1: 21–28 (in Russian). https://doi.org/10.1007/s11956-008-1003-7
Cheung W. Y., Hubert N., Landry B. S. PCR Method Appl., 1993, 3, No 1: 69–70. https://doi.org/10.1101/gr.3.1.69
Murashige T., Skoog F. Physiol Plant, 1962, 15, No 3: 473–497. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.1962.tb08052.x
Bradford M. M. Anal. Biochem, 1976, 72: 248–254. https://doi.org/10.1016/0003-2697(76)90527-3
Wang J. X., Zhao F. Y., Xu P. Crop Sci, 2006, 46, No 2: 706–711. https://doi.org/10.2135/cropsci2005.0290
Spivak S. G., Berdichevets I. N., Yarmolinsky D. G. et al. Russ. J. Genet., 2009, 45, No 9: 1067–1073. https://doi.org/10.1134/S1022795409090075
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Доповіді Національної академії наук України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
