60-річчя члена-кореспондента НАН України Б.Г. Александрова
Анотація
Доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, член-кореспондент НАН України Борис Георгійович Александров народився 17 квітня 1958 р. в Одесі. У 1980 р. закінчив з відзнакою Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова і прийшов на роботу до Одеського відділення (згодом — філіал) Інституту біології південних морів АН УРСР (ОФ ІнБПМ). Формування його наукових поглядів проходило під впливом академіка НАН України Ю.П. Зайцева. Кандидатська дисертація Б.Г. Александрова, захищена у 1988 р., була присвячена донним безхребетним, початковий розвиток яких відбувався у вузькому приповерхневому шарі на межі море–атмосфера, а отже, личинки безхребетних — це типовий морський нейстон, відкритий Ю.П. Зайцевим у 1958 р., за збігом обставин — у рік народження ювіляра.
У подальшому Б.Г. Александров зосередився на розробленні теоретичних основ управління якістю водного середовища, зберігаючи інтерес до проблеми біологічного різноманіття. Він розкрив кількісний зв’язок біорізноманіття зі ступенем евтрофування, оцінив вплив видів-вселенців на існування аборигенних видів та екосистем, функціональний внесок пелагічних і донних біоценозів на основі визначення їх видового складу і розроблених рівнянь для знаходження їх продукції та дихання. Беручи участь у Міжнародній чорноморській екологічній програмі ООН, був організатором підготовки і співавтором першого монографічного узагальнення «Біорізноманіття Чорного моря у межах України» (1998) та «Червоної книги Чорного моря» (1998). У рамках міжнародних проектів очолював роботи з вивчення видів-вселенців Чорного моря. Під керівництвом Б.Г. Александрова вперше складено список з 240 видів водних організмів України та кадастр видів-вселенців Чорного моря (365 видів). Він обґрунтував фундаментальні уявлення для прогнозування очікуваних вселенців за подальшої евтрофікації.
З 1994 р. Б.Г. Александров очолює ОФ ІнБПМ, на базі якого в 2014 р. створено Інститут морської біології НАН України. Він опублікував більш як 250 наукових робіт, серед яких 28 колективних монографій, 2 винаходи і патент на корисну модель. Під його керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій.
