Національна академія наук — не важка і не непотрібна радянська спадщина, а унікальне вітчизняне явище з історією і традиціями
DOI:
https://doi.org/10.15407/visn2023.08.003Анотація
Стаття є певною реакцією на нещодавні Пропозиції Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України щодо реформування вітчизняної науково-освітньої сфери. Головний наголос зроблено на думці, що будь-які її зміни неможливі без активної участі вчених Національної академії наук України, яка, в свою чергу, має зробити все від неї залежне, аби очолити процес такого реформування не тільки стосовно всієї системи науки і освіти, а й себе самої. При цьому зусилля мають спрямовуватися на наповнення реформ конкретним змістом, необхідною послідовністю кроків і зв’язками з розвитком економічних, соціальних та інших важливих для країни проблем. І навпаки, ігнорування ролі і можливостей НАН України автор (слідом за політичним діячем наполеонівської епохи А. Буле де ла Мертом) розцінює як дію, «гіршу за злочин», називаючи її стратегічною помилкою.