60-річчя члена-кореспондента НАН України Є.К. Нахліка
Анотація
Відомий літературознавець широкого профілю, професор, член-кореспондент НАН України Євген Казимирович Нахлік народився 22 січня 1956 р. у м. Судова Вишня на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (1979), аспірантуру при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР (1984). Від 1991 р. впродовж 20 років очолював Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. У 2012 р. призначений директором Інституту Івана Франка НАН України, створеного на основі цього Відділення.
Є.К. Нахлік – автор понад 400 наукових праць, серед яких 13 монографій; упорядник і коментатор видань творів І. Франка, П. Куліша, Т. Шевченка, М. Шашкевича, української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вагомим є внесок Є. Нахліка в розвиток франкознавства. За його науковою редакцією та з коментарями видано додаткові 51-й, 53-й і 54-й томи та «Покажчик купюр»до Зібрання творів І. Франка у 50 т., а нині готується масштабний проект «Франківська енциклопедія».
Фундаментальні праці Є. Нахліка, такі як «Доля – Los – Судьба: Шевченко і польські та російські романтики», «Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель», «“І мертвим, і живим, і ненарожденним”, і самому собі: Шевченкове ословлення минулого, сучасного й майбутнього та власної екзистенції» є надзвичайно ґрунтовними, інформативними, фактографічно вивіреними, вичерпними з точки зору контекстуального, джерелознавчого, архівного опрацювання. Кожна книжка Є. Нахліка – це своєрідний компендіум, де не лише представлено різнобічну інтерпретацію творчості письменників, не оминаючи надскладних екзистенційних тем і проблем, але також глибоко проаналізовано історичний контекст, висвітлено можливі літературні і позалітературні впливи, текстологічні нюанси, мовні особливості. Науковий стиль Євгена Нахліка вирізняється умінням показати літературні події у сукупності зв’язків із загальноукраїнським та світовим літературним процесом, прагненням не лише представити факти, а й відтворити пульсування літературного і суспільного життя, делікатно й тактовно розкрити людські почуття і переживання.
