70-річчя члена-кореспондента НАН України М.В. Вовка
Анотація
7 листопада виповнюється 70 років визнаному вітчизняною і світовою наукою вченому в галузі органічної та біоорганічної хімії доктору хімічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Михайлу Володимировичу Вовку.
М.В. Вовк народився 7 листопада 1954 р. У 1976 р. закінчив Чернівецький державний університет. З 1978 р. його наукова діяльність пов’язана з Інститутом органічної хімії НАН України. У 2009 р. М.В. Вовк очолив відділ механізмів органічних реакцій (2022 року перейменований у відділ функціональних гетероциклічних систем), з 2021 р. обіймає посаду директора.
До найважливіших наукових здобутків М.В. Вовка належать відкриття реакцій та вивчення механізмів внутрішньомолекулярної електрофільної циклізації функціоналізованих алкенів та алкілгетерокумуленів, похідних алкіліденкарбамінових та алкенілкарбонових кислот, органокаталітичних асиметричних та декарбоксилювальних реакцій трифторометилкетімінів та трифторометилпіримідинів із С-нуклеофілами; створення концептуальних засад побудови функціональних похідних азольних, азинових та азепінових систем, їх хіральних і конденсованих аналогів; започаткування та проведення досліджень із синтезу хіральних блоків для гетероциклічних систем високої оптичної чистоти; дизайн, синтез та біоскринінг нових хемотипів сполук-лідерів для створення бактерицидних, протипухлинних, нейропротекторних, гіпоглікемічних препаратів. Під його керівництвом отримано сполуки-лідери з рекордним значенням половинного пригнічення струмів ASIC-каналів, які можуть стати базою для нового покоління нейропротекторних препаратів; розроблено антипроліферативні та антистафілококові агенти.
М.В. Вовк — автор 645 публікацій, серед яких 1 монографія, 7 розділів у монографіях, 5 навчальних посібників, понад 40 наукових оглядів, 525 статей, 70 авторських свідоцтв і патентів. Він підготував 5 докторів і 17 кандидатів хімічних наук, 1 кандидата фармацевтичних наук, 4 докторів філософії. Його відзначено званням «Винахідник року Національної академії наук України» (2009), удостоєно премії ім. А.І. Кіпріанова НАН України (2017) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2020).
