70-річчя члена-кореспондента НАН України В.П. Ткача
Анотація
Відомий учений в галузі екології лісів, лісознавства та лісівництва доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Петрович Ткач народився 23 липня 1954 р. у с. Іванівка Ставищенського району Київської області. У 1976 р. закінчив Львівський лісотехнічний інститут, у 1978 р. вступив до аспірантури Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, де пройшов шлях від аспіранта до директора інституту (з вересня 2001 р.).
Наукова діяльність В.П. Ткача спрямована на дослідження багатогранних екологічних функцій лісів в умовах зміни клімату й антропотехногенного навантаження. Він опрацював наукові засади наближеного до природи лісівництва, збереження й невиснажливого використання біорізноманіття лісів, започаткував в Україні новий науковий напрям з підвищення екологічної ролі лісів у заплавах річок. Розвиваючи ідеї В.В. Докучаєва, В.П. Ткач уперше обґрунтував необхідність переведення лісогосподарювання в Україні на водозбірний рівень. Він розробив і апробував класифікацію типів лісових біогеоценозів, визначив нові віки стиглості лісотвірних порід, уточнив нормативи оптимальної лісистості тощо.
В.П. Ткач є автором і співавтором понад 260 наукових праць, у тому числі 15 монографій, входить до складу редколегій трьох фахових видань, підготував 13 кандидатів і одного доктора наук. Він є членом Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», представником України в міжнародній раді IUFRO, головою Наукової ради з проблем лісознавства та лісівництва і членом Комітету із системного аналізу при НАН України, входить до складу Координаційної ради НАН України з проблем, пов’язаних із Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату.
В.П. Ткач — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015), його нагороджено почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2004), Міністерства освіти і науки України (2006), численними грамотами і відзнаками НАН України, НААН України та Держлісагентства України.
