70-річчя члена-кореспондента НАН України О.П. Федорова
Анотація
Член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук Олег Павлович Федоров — відомий спеціаліст у галузі космічних досліджень, зокрема космічного матеріалознавства; планування, розроблення та підготовки космічних експериментів; створення апаратури для проведення космічних експериментів з використанням українських супутників; розроблення науково-методичних підходів до формування космічних програм України.
Наукову діяльність О.П. Федоров розпочав після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1977 р. працював в Інституті металофізики НАН України. У 1995—2009 рр. обіймав посади начальника відділу та начальника управління наукових космічних досліджень у Національному космічному агентстві України. З 2009 р. — директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України.
О.П. Федоров виконав комплекс експериментальних досліджень кінетики та механізму росту кристалів з розплавів, закономірностей структуроутворення матеріалів при спрямованій кристалізації, впливу гравітаційної конвекції на ріст кристалів. Зокрема, вперше досліджено кінетику кристалізації гіперпереохолодженого розплаву низки речовин, кристалографічні особливості спрямованого твердіння неоднорідних розплавів і впливу розплаву, що рухається, на морфологічну стійкість фазової границі, що є підґрунтям для вироблення наукових основ одержання матеріалів у космічних умовах.
Під керівництвом і за безпосередньої участі О.П. Федорова розроблено науково-методичні підходи до формування космічних програм України і планування космічних експериментів з використанням українських супутників. О.П. Федоров представляє Україну в Міжнародному комітеті з космічних досліджень (COSPAR), Міжнародному комітеті з супутникових досліджень Землі (CEOS), його обрано членом-кореспондентом Міжнародної академії астронавтики.
У 2008 р. О.П. Федорову присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Космічні системи, прилади та методи діагностики електромагнітних полів у геокосмосі».
