Діяльність соціал-демократа Ю.Ларіна в Україні: екстремальна біографія (1906–1907 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.176Ключові слова:
Ларін, «нова біографічна історія», Українська соціал-демократична спілка, революція 1905–1907 рр., Державна думаАнотація
Мета дослідження – на основі ориґінальних історичних джерел і наукової літератури дослідити короткий і маловідомий період у житті Ю.Ларіна, коли він здійснював керівну діяльність в УСДС, охарактеризувавши через біографію цю політичну організацію.
Методологія «нової біографічної історії» – «прикордонної» біографії, уможливила поєднання міждисциплінарного та методологічного синтезу, використання макро-, мікроісторичних, а також антропологічних підходів, урахувавши медико-психологічні аспекти особистості, з’ясувати його діяльність на чолі Спілки в екстремальній ситуації революції 1905–1907 рр.
Наукова новизна. Вперше у вітчизняній історіографії, на основі «прикордонної» біографії досліджено малознані епізоди з життя відомого соціал-демократа.
Висновки. З’ясовано, що попри наявність важкого генетичного захворювання, Ю.Ларін проявляв дивовижну енергію, здійснюючи керівництво діяльністю УСДС. Спілківська меншовицька громада під його орудою зміцніла організаційно й тісно взаємодіяла з більшовиками, єврейським соціал-демократичним Бундом, УСДРП. Завдяки цьому вдалося добитися значного успіху під час виборів у ІІ Державну думу. Незважаючи на переслідування таємної поліції російського царату та неодноразові арешти, Ю.Ларін уміло продовжував керівництво Спілкою аж до свого вимушеного від’їзду в інший реґіон імперії.
Посилання
Abramson, H. (2017) Molytva za vladu: Ukraintsi ta yevrei v revoliutsiinu dobu (1917–1920). Kyiv. [in Ukrainian].
Bakirov, V. S., Dukhopelnykov, V. M., Zaitsev, B. P. (Eds.) (2004). Kharkivskyi natsionalnyi universytet im. V.N.Karazina za 200 rokiv. Kharkiv. [in Ukrainian].
Berk, P. (Ed.) (2010). Novi pidkhody do istoriopysannia. Kyiv. [in Ukrainian].
Evans, R. Dzh. (2008). Na zakhyst istorii. Lviv. [in Ukrainian].
Fedkov, O. (2017). Ukrainska sotsial-demokratychna spilka: u poshukakh ideino-politychnoi identychnosti. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Fedkov, O. M. (2015). «Tovarysh Pavlov» i rozkol RUP. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 88–107. [in Ukrainian].
Filonenko, A. L. (1996). Vremja Ju. Larina. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Holovchenko, V. I. (1996). Vid «Samostiinoi Ukrainy» do Soiuzu vyzvolennia Ukrainy: Narysy z istorii ukrainskoi sotsial-demokratii pochatku XX st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Honcharova, N. O. (2006). Natsionalno-politychnyi rukh studentskoi ta uchnivskoi molodi v Ukraini (90-ti rr. XIX st. – liutyi 1917 r.). (Extended abstract of Candidate’s thesis). Odesa. [in Ukrainian].
Hryhorova, I. A., Sokolov, L. I. (Eds.) (2014). Nevrolohiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Hubernskyi, L. V., Patryliak, I. K., Kolesnyk, V. F., Chutkyi, A. I. (Eds.) (2019). Istoriia Kyivskoho universytetu, 1. Kyiv. [in Ukrainian].
Ivanov, A. E. (2007). Evrejskoe studenchestvo v Rossijskoj imperii nachala XX v.: Kakim ono bylo? Opyt sotsio-kulturnogo portretirovanija. Moskva. [in Russian].
Kobchenko, K. (2007). «Zhinochyi universytet Sviatoi Olhy»: istoriia Kyivskykh vyshchykh zhinochykh kursiv. Kyiv. [in Ukrainian].
Kuras, I. F. (1978). Torzhestvo proletarskogo internatsionalizma i krakh melkoburzhuaznogo natsionalizma na Ukraine. Kiev. [in Russian].
Kuras, I. F. (1986). Povchalnyi urok istorii (Ideino-politychne bankrutstvo Ukrainskoi sotsial-demokratychnoi robitnychoi partii). Kyiv. [in Ukrainian].
Larin, Ju. (1989) Avtobiografija. Dejateli SSSR i revoljutsionnogo dvizhenija Rossii: Entsiklopedicheskij slovar Granat. Moskva. [in Russian].
Levytska, N. M. (1998). Studentstvo v natsionalno-vyzvolnomu rusi Ukrainy naprykintsi XIX – na pochatku XX st. Kyiv. [in Ukrainian].
Mindlin, A. (2007). Gosudarstvennye, politicheskie i obshchestvennye dejateli Rossijskoj imperii v sudbakh evreev: 1762–1917 gg.: spravochnik personalij. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Orlov, I. B. (2012). «Chelovek istoricheskij» v sisteme gumanitarnogo znanija. Moskva. [in Russian].
Pajps, R. (1994). Russkaja revoljutsija, 2. Moskva. [in Russian].
"Popova, T. (2021). Istoriografija v chelovecheskom izmerenii. [in Russian].
"Popova, T. N. (2021). Personalnaja istorija vs intellektualnaja biografija, bioistoriografija: podkhody i ponjatija. [in Russian].
Popyk, V. I. (2005) Problemy rozvytku biohrafichnykh doslidzhen ta formuvannia vitchyznianykh biobibliohrafichnykh informatsiinykh resursiv. Ukrainska biohrafistyka, 3, 15–27. Kyiv. [in Ukrainian].
Porshneva, O. S. (2014). Mezhdistsiplinarnosti printsip: Teorija i metodologija istoricheskoj nauki: Terminologicheskij slovar. Moskva. [in Russian].
Repina, L. P. (1999). «Personalnaja istorija»: biografija kak sredstvo istoricheskogo poznanija. Kazus: individualnoe i unikalnoe v istorii, 2. Moskva. [in Russian].
Repina, L. P. (2009). «Novaja istoricheskaja nauka» i sotsialnaja istorija. Izd. 2-e. Moskva. [in Russian].
Repina, L. P. (Ed.). (2010). Istorija cherez lichnost: Istoricheskaja biografija segodnja, 2-e izd. Moskva. [in Russian].
Shcherbak, N. (2005). Natsionalne pytannia v politytsi tsaryzmu u Pravoberezhnii Ukraini (kinets XVIII – pochatok XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Shelokhaev, V. V. (2015). Konstitutsionno-demokraticheskaja partija v Rossii i emigratsii. Moskva. [in Russian].
Tjutjukin, S. V. (2002). Menshevizm: stranitsy istorii. Moskva. [in Russian].
Tjutjukin, S. V., Shelokhaev, V. V. (1996). Marksisty i russkaja revoljutsija. Moskva. [in Russian].
Topolskyi, Ye. (2012). Yak my pyshemo i rozumiiemo istoriiu: Taiemnytsi istorychnoi naratsii. Kyiv. [in Ukrainian].
Urilov, I. (2005). Istorija rossijskoj sotsial-demokratii (menshevizma): Chast tretja: Proiskhozhdenie menshevizma. Moskva. [in Russian].
