Меморандум Ярослава Осмомисла (Про походження ранніх галицьких звісток Київського літопису ХІІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.004Ключові слова:
Київський літопис, галицькі звістки, Ізбіґнев Івачевич, меморандум Ярослава Осмомисла, Галич, Іван БерладникАнотація
Розглядається комплекс ранніх галицьких звісток Київського літопису ХІІ ст.
Мета статті полягає у встановленні їх походження та ймовірних шляхів проникнення до літописного зводу.
Методологічну основу дослідження визначає універсальний принцип історизму з притаманними йому методами герменевтичних процедур і контент-аналізу мовного коду літописних текстів.
Наукова новизна. Висунуто гіпотезу про походження галицьких письмових свідчень 1144–1158 рр. Київського літопису зі складеної в Галичі наприкінці 1150‑х рр. підбірки текстів, умовно названої «меморандумом Ярослава Осмомисла».
Висновки. Спонукою до створення серії розрізнених пам’ятних записів були домагання галицького князя покласти край претензіям свого двоюрідного брата Івана Ростиславича (Берладника) на належну йому частку володінь у Галицькій землі. Заручившись підтримкою впливових руських і польських князів та угорського короля Ярослав відправив до Києва 1159 р. свого посланця Ізбіґнева Івачевича з метою домогтися екстрадиції Івана Берладника. Ця місія вимагала від нього укладення серії задокументованих свідоцтв для підтвердження власницьких прав Ярослава Володимировича на утримувані ним галицькі волості. Усним їх обрамленням мали стати свідчення послів, делеґованих до участі в київському трибуналі поважними володарями. Хоча ретельно підготовлена Ярославом Осмомислом акція провалилася, представлене його посланцем у Києві «досьє» не було, як уявляється, приречене на безвісність. Ним скористався укладач Київського літопису, ущільнивши його у серію галицьких звісток на хронологічному проміжку 1144–1158 рр. Контекстуалізовані серед інших повістевих сюжетів літописного твору, вони не демонструють слідів імпровізаційної словесної техніки, притаманної природі «усних джерел».
Посилання
Hrushevskyi, M. S. (1992). Istoriia Ukrainy-Rusy. V 11 t., 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. S. (1993). Istoriia ukrainskoi literatury. V 6 t., 9 kn., 3. Kyiv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. S. (2004). Zvenyhorod Halytskyi (istorichno-arkheolohichna rozvidka). Tvory: U 50 t., 6: Seriia “Istorychni studii ta rozvidky (1895–1900)”. Lviv. [in Ukrainian].
Kashtanov, S. M. (2013). Est li u medievista “ustnye istochniki”? Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy: 2011 god: Ustnaya traditsiya v pismennom tekste. Ed. G. V. Glazyrina. Moskva. [in Russian].
Konovalova, I. P., Perkhavko, V. B. (2000). Drevnyaya Rus i Nizhnee Podunave. Moskva. [in Russian].
Kotlyar, N. F. (2013). Galitskaya traditsiya v kievskom svode XII v. Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy: 2011 god: Ustnaya traditsiya v pismennom tekste. Moskva. [in Russian].
Litskevich. A. U. (2009). “Memoryyal Vitauta” – pershaya khronika Vyalikaho knyastva Litouskago. Belaruskaya dumka, 2. Minsk. [in Belorussian].
Litskevich, O. (2019). “Letopisets velikikh knyazej litovskikh” i “Povest o Podolye”: opyt kompleksnogo kriticheskogo razbora. Studiorum slavonicorum orbis, 16. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Petehyrych, V. M. (1982). Arkheolohichni dzherela pro pisemnist na pivdenno-zakhidnykh zemliakh Kyivskoi Rusi. Kyivska Rus: kultura, tradytsii. Kyiv. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (2007). Koly i kym bulo napysano “Slovo o polku Ihorevim”. Kyiv. [in Ukrainian].
Rybakov, B. A. (1972). Russkie letopistsy i avtor “Slova o polku Igoreve”. Moskva. [in Russian].
Rybakov, B. A. (1991). Petr Borislavich: Poisk avtora “Slova o polku Igoreve”. Moskva. [in Russian].
Rychka, V. M. (2007). Yaroslav Volodymyrovych Halytskyi: chomu “Osmomysl”? Ruthenica: Shchorichnyk serednovichnoi istorii ta arkheolohii Skhidnoi Yevropy, VI. Kyiv. [in Ukrainian].
Tolochko, P. P. (2005). Davnoruski litopysy i litopystsi X–XIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Franchuk, V. Yu. (1986). Kievskaya letopis: Sostav i istochniki v lingvisticheskom osveshchenii. Kiev. [in Russian].
