Багатотиражні газети 1920–1930‑х рр.: до питання методики історико-джерелознавчого дослідження

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.170

Ключові слова:

багатотиражні газети як історичне джерело, радянська ідеологія, атрибуція багатотиражних газет, пресознавство, ретроспективна бібліографія

Анотація

Мета статті – розкрити специфічні особливості багатотиражних часописів як окремого виду історичних джерел газетного типу, визначити основні методологічні засади та окреслити комплекс емпіричних методик, що дозволяють розкрити джерелознавчий потенціал багатотиражок 1920 – 1930-х рр.

Методологія базується на принципах історизму й об’єктивності, системності, використано методи хронологічний, атрибуції, класифікації, систематизації, структурно-функціонального та бібліографознавчого аналізу.

Наукова новизна. Уперше розкривається специфіка комплексу багатотиражних газет 1920–1930-х рр. як окремого виду галузевої періодичної преси та об’єкта історичного джерелознавства. Визначено специфічні особливості комплексного дослідження багатотиражок, засобів відображення ними історичної дійсності та можливості вивчення їх інформаційного потенціалу.

Висновки. Багатотиражні газети – масові періодичні видання, окремий специфічний вид радянської преси, становлення якого припало на період 1920 – початку 1930-х рр., коли партія й держава розробляли стратегію і тактику реалізації завдань ідеологічного впливу на свідомість «широких мас», організації «соціалістичного будівництва», прискорення економічного розвитку. Величезний пропаґандистський потенціал, закладений у багатотиражних газетах, став полігоном маніпулятивних методів впливу на формування радянської ідеології та посилення контрольної функції партійних органів. Одночасно формувалися нові трудові відносини, ідейний патріотизм працівників, який сприяв згуртованості трудових колективів. Розгалуження структури й розвиток функцій багатотиражних газет, збільшення їх кількості та різновидів відображало цей процес та поступовий рух від відносної самостійності до абсолютної включеності у загал радянської преси. Водночас багатотиражки – це живе джерело місцевого характеру, що може бути розкритим як через використання загальних принципів методології історичної науки, так і з допомогою часткових методик виявлення й атрибуції газет, наукового опису, класифікації та систематизації, інших ознак, що залежали від конкретно-історичних умов, пошуків методів політичного й економічного утвердження радянської влади.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-08

Як цитувати

Вакульчук, О., & Дубровина, Л. (2024). Багатотиражні газети 1920–1930‑х рр.: до питання методики історико-джерелознавчого дослідження. Український історичний журнал, (1), 170–179. https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.170

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО