"Висловити радянським товаришам дружню думку": критика канадськими лівими політики російщення в УРСР у 1960-х рр.

Анотація

Мета — проаналізувати обставини, зміст і наслідки критики канадськими лівими політики російщення в Українській РСР.

Методологія студії спирається на принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, міждисциплінарності, критичного підходу до джерел. Великий масив джерельних матеріалів опрацьовано за допомогою системно-структурного методу. Застосування спеціальних історичних методів (проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, історико-системного) дало можливість виявити причиново-наслідкові зв’язки й упорядкувати історичні факти в їх цілісності та історичному зв’язку.

Наукова новизна. На основі архівних матеріалів й опублікованих документів досліджено ідеологічні суперечності і значення українського питання в діяльності лівих політичних сил Канади. Установлено, що порушення національних прав українців в УРСР спричинили внутрішньопартійну дискусію і кризу в середовищі канадських комуністів.

Висновки. Досліджено обставини, зміст і наслідки критики канадськими лівими політики російщення в Українській РСР, зокрема перебіг візиту делегації канадських комуністів 1967 р. з метою вивчення «радянського досвіду розв’язання національного питання». Візит був інспірований групою канадських комуністів українського походження — членами Товариства об’єднаних українських канадців, стурбованими інформацією про утиски української мови, створення штучних перешкод для відвідання емігрантами родинних місць. З’ясовано, що каталізатором занепокоєння слугувало видворення з УРСР 1965 р. канадського комуніста українського походження Івана Коляски, звинуваченого у зборі «шкідливих матеріалів». Тому радянська сторона не запобігала візитові делегації канадської компартії у 1967 р. (хоч і відтерміновувала його), оскільки це б дало підстави припускати, що їй є що приховувати. Доведено, що для канадської делегації були забезпечені особливі умови роботи, але це не вплинуло на загальну оцінку нею того, що відбувалось в УРСР. Зібрана інформація підтверджувала загрозливу ситуацію з порушеннями прав людини, арештами дисидентів і політикою російщення. Ймовірно, радянська сторона була впевнена, що «дружня думка товаришів» не перетне «червоні лінії» партійної критики. Проте після повернення до Канади пленум місцевої компартії схвалив «київський звіт» з критикою національної політики в УРСР і порушень громадянських прав. Попри пізнішу відмову під тиском з Москви від звіту, публічний розголос завдав удару по репутації радянської системи й розвінчав пропагандистське кліше про «успішне розв’язання національного питання» у СРСР.