"Полуденні землі" України в польському ірредентизмі 1850—1870-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.150Ключові слова:
Січневе повстання, Південна Україна, «полуденні землі», польський ірредентизм, лідери польського визвольного руху, Одеса, Ґалац, Константинополь (Стамбул), посли Російської імперіїАнотація
Мета — визначення ролі та місця південноукраїнських («полуденних») земель в польському ірредентизмі, що проявився в період і після Січневого повстання.
Методологія ґрунтується принципах наукової об’єктивності та всебічності, на використанні загально-наукових і спеціально-історичних методів дослідження, зокрема проблемного, хронологічного, синхронного, конкретно-історичного.
Наукова новизна. На основі архівних документів здійснено спробу переосмислити значення Південної України для польсько-го ірредентизму, дослідити процес залучення її до підтримки Січневого повстання.
Висновки. Доведено, що Південна Україна стала стратегічно важливою територією для підготовки та організації повстання. На цих землях польський ірредентизм почав набувати активності вже з 1850-х рр. З’ясовано, що в документах лідерів польського національного руху край входив до «полуденних земель» («полуденних країн»), куди призначався спеціальний керівник-комісар. Як прикордонна територія, що мала порт в Одесі, Південна Україна стала зручним центром для перевезення, зосередження та розповсюдження літератури, зброї, фінансів для організації Січневого повстання. Показано, які форми й методи використовували польські діячі для своєї діяльності в «полуденних країнах» (Пів денна Україна, Добруджа, Придунайські князівства, Галичина). Припускається, що до майбутньої «держави трьох народів», яка мала бути створена під час повстання, польські лідери могли включати й південь сучасної України.
