"Полуденні землі" України в польському ірредентизмі 1850—1870-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.150Ключові слова:
Січневе повстання, Південна Україна, «полуденні землі», польський ірредентизм, лідери польського визвольного руху, Одеса, Ґалац, Константинополь (Стамбул), посли Російської імперіїАнотація
Мета — визначення ролі та місця південноукраїнських («полуденних») земель в польському ірредентизмі, що проявився в період і після Січневого повстання.
Методологія ґрунтується принципах наукової об’єктивності та всебічності, на використанні загально-наукових і спеціально-історичних методів дослідження, зокрема проблемного, хронологічного, синхронного, конкретно-історичного.
Наукова новизна. На основі архівних документів здійснено спробу переосмислити значення Південної України для польсько-го ірредентизму, дослідити процес залучення її до підтримки Січневого повстання.
Висновки. Доведено, що Південна Україна стала стратегічно важливою територією для підготовки та організації повстання. На цих землях польський ірредентизм почав набувати активності вже з 1850-х рр. З’ясовано, що в документах лідерів польського національного руху край входив до «полуденних земель» («полуденних країн»), куди призначався спеціальний керівник-комісар. Як прикордонна територія, що мала порт в Одесі, Південна Україна стала зручним центром для перевезення, зосередження та розповсюдження літератури, зброї, фінансів для організації Січневого повстання. Показано, які форми й методи використовували польські діячі для своєї діяльності в «полуденних країнах» (Пів денна Україна, Добруджа, Придунайські князівства, Галичина). Припускається, що до майбутньої «держави трьох народів», яка мала бути створена під час повстання, польські лідери могли включати й південь сучасної України.
Посилання
(2007). Poliaky na Pivdni Ukrainy ta v Krymu. Olshtyn; Opole; Vrotslav; Odesa. [in Ukrainian].
(2008). Poliaky na Pivdni Ukrainy: istoriia ta sohodennia. U 2-kh t. Vyp.4. Zheshov; Kyiv; Mykolaiv. [in Ukrainian].
(1964). Suspilno-politychnyi rukh na Ukraini v 1863-1864 rr. Kyiv. [in Ukrainian, in Russian].
Honcharuk, T. (2007). Hazeta “Odesskiy vestnik” pro vplyv polskykh povstan 1830-1831 ta 1863 rr. na Pivdennu Ukrainu. In: Poliaky na Pivdni Ukrainy ta v Krymu. Olshtyn; Opole; Vrotslav; Odesa. [in Ukrainian].
Bachynska, O. (1998). Dunaiske kozatske viisko 1828-1868 rr. Do 170-richchia zasnuvannia. Odesa. [in Ukrainian].
Bachynska, O. (2009). “Delo o vosstanovlenii nezavisimosti Malorossii” 1855 r. (na materialakh Derzhavnoho arkhivu Odeskoi oblasti). Chornomorska mynuvshyna. Zapysky Viddilu istorii kozatstva na Pivdni Ukrainy Naukovo-doslidnoho instytutu kozatstva Instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy: zb. nauk. pr. Odesa. 4: 178-186. [in Ukrainian].
Khromov, A. (2014). Stanislav Vasylevskyi — odeskyi politsmeister (1824-1831 rr.), nakaznyi otaman. Arkhivy Ukrainy. 3: 200-204. [in Ukrainian].
Loban, A. (2013). “Poshuky vidom” chynovnykamy Novorosiiskoho i Bessarabskoho heneralhuber natorstva naperedodni polskoho povstannia 1863 r. (za materialamy Derzhavnoho arkhivu Odeskoi oblasti). Zapysky istorychnoho fakultetu. Odesa. 23: 185-194. [in Ukrainian].
Bachynska, O. (2019). Retseptsiia Lyublinskoi unii 1569 r. v polskomu natsionalnomu rusi 50-60-kh rokiv XIX st. na pivdni Ukrainy (za materialamy Derzhavnoho arkhivu Odeskoi oblasti). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 24-34. [in Ukrainian].
(1900, avgust). Zapiski Myhaila Chaikovskogo (Mehmed-Sadyk pashi). Russkaya starina. [in Russian].
Honcharuk, T. (2008). Napad povstantsiv S. Milkovskoho na Pivdennu Bessarabiiu 1863 r. u vysvitlenni “Odesskogo vestnika”. In: Poliaky na Pivdni Ukrainy: istoriia ta sohodennia. Zheshov; Kyiv; Mykolaiv. 1: 158-163. [in Ukrainian].
"Czubacki, J. Stanisław Chlebowski — nadworny malarz tureckiego sułtana. [in Polish].
