Суспільно-політичний чинник діяльності Наукового товариства імені Шевченка (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.)

Анотація

Мета — продовжити реконструкцію суспільно-політичного контексту становлення та діяльності Наукового товариства імені Шевченка наприкінці ХІХ — в першій третині ХХ ст., про який прямо чи опосередковано писали тогочасні діячі, сучасні дослідники, члени НТШ.

Актуальність зумовлена станом історіографії питання, в якій недостатньо показано суспільно-політичний чинник діяльності НТШ, насамперед у міжвоєнний період. Автор уважав за необхідне продовжити утверджувати думку про те, що науковець не має права стояти осторонь суспільно-політичних і воєнних подій в Україні та світі, особливо нині. Важливість висвітлення суспільно-політичного контексту діяльності вказаної інституції актуалізує відзначення 150-річчя її заснування.

Теоретико-методологічне підґрунтя вибудоване на принципах історизму, багатовимірності, системності, неупередженості, всебічності. Це сприяло подоланню деяких історичних кліше про неможливість поєднання особою об’єктивного наукового дослідження з суспільно-політичною діяльністю.

Наукова новизна полягає у висвітленні суспільно-політичних викликів, які актуалізували / вирішували члени НТШ у науковій, політичній і професійній діяльності в добу Австро-Угорщини, Української Народної Республіки та міжвоєнної Польщі.

Висновки. Професійна й суспільно-політична діяльність членів Наукового товариства імені Шевченка, насамперед представників соціогуманітаристики, стала важливим чинником формування політичної культури, історичної та культурної пам’яті, засобом національно-політичної мобілізації щодо розбудови «українського П’ємонту», інтеграції населення різних земель до загальноукраїнського національного простору.

Перспективи подальших досліджень. Назріла потреба в упорядкуванні біобібліографічних покажчиків на чільних діячів НТШ, підготовці збірників документів і матеріалів з історії товариства, його секцій та комісій, а також в оцифруванні найважливіших колекцій.