Портрети жінок XVI—XVIII ст. як об’єкт іконографічного дослідження

Анотація

Мета полягає у представленні фахівцям зі спеціальних історичних дисциплін, а також соціальної історії, історії повсякдення, мистецтвознавства портретів жінок XVI—XVIII ст. як зображального виду історичних джерел, значення їх систематизації, класифікації та інформаційних можливостей.

Методологія ґрунтується на джерелознавчому підході. У процесі опрацювання обраного кола джерел було залучено методи практичної евристики, ретроспекції, порівняння, іконографічний, візуально-просопографічний та інші з інструментарію спеціальних історичних дисциплін.

Наукова новизна. Вперше проаналізовано групу портретів жінок, створених як на право-, так і лівобережних українських теренах, що впродовж означеного часу перебували у складі різних державних утворень; запропоновано способи їх систематизації та класифікації, розкрито особливості окремих живописних зображень представниць козацької старшини XVII—XVIII ст.; продемонстровано інформаційні можливості цих історичних джерел загалом. Стаття має теоретико-методологічний характер і водночас призначена для практичного застосування.

Результати дослідження демонструють способи систематизації (за територіальним принципом, за етнічним походженням майстрів, за соціальним походженням портретованих; розмірами, формою, матеріалом) і класифікації (за призначенням, функцією, композицією) портретів як зображальних джерел; їх характерні структурні елементи й інформаційний потенціал як у спеціально-, так і загальноісторичному контекстах.