Євген Коновалець і Дмитро Донцов: від співпраці до непорозуміння
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.049Ключові слова:
Є. Коновалець, Д. Донцов, Р. Сушко, Д. Андрієвський, В. Мартинець, М. Сціборський, січові стрільці, «Літературно-науковий вістник», Українська військова організація, Організація українських націоналістівАнотація
Мета — дослідити витоки, перебіг та результати співпраці Є. Коновальця й Д. Донцова.
Методологія. Дотримано методологічних принципів науковості, історизму, критичності, неупередженості, системності, верифікації. Використовувалися методи досліджень: проблемно-хронологічний, ретроспективний, біографічний.
Наукова новизна. Вперше в українській історіографії предметом окремого комплексного наукового дослідження стала співпраця Є. Коновальця та Д. Донцова від знайомства до останньої зустрічі.
Основні результати. Є. Коновалець і Д. Донцов познайомились у Львові напередодні Першої світової війни. Осередками знайомства та періодичних зустрічей були факультет права й політичних знань Львівського університету, а також Український студентський союз, на ІІ з’їзді якого в липні 1913 р. вони виступали з доповідями. Другий етап, це співпраця між Д. Донцовим та Є. Коновальцем, він припадає на травень 1918 — січень 1919 рр. Всі події відбувались у Києві. Д. Донцов допомагав Є. Коновальцеві та військовій формації січових стрільців повернутись на військову службу в Українській Державі. За Директорії УНР Д. Донцов залишався в Києві. Гарантом безпеки для нього був Є. Коновалець. Після поразки Української революції 1917—1921 рр. Є. Коновалець та Д. Донцов зустрілись на початку 1922 р. у Львові. У цей рік їм вдалось відновити видання журналу «Літературно-науковий вістник», головним редактором якого став Д. Донцов. Після вимушеної еміграції Є. Коновальця до Західної Європи, на декілька років контакти з Д. Донцовим припинились. У кінці 1920-х рр. Є. Коновалець, готуючи створення Організації українських націоналістів, спробував через своє оточення залучити до ОУН Д. Донцова. Однак він категорично відмовився входити до складу організації і продовжив самостійно розвивати теоретичні засади українського націоналізмі. Остання зустрічі між Є. Коновальцем та Д. Донцовим відбулась у Парижі в березні 1934 р. Після неї якоїсь конструктивної роботи так і не було розвинуто. Висновки. Знайомство з Д. Донцовим відкрило Є. Коновальцю шлях до розуміння стану української справи в Росії. Початок співпраці припадає на державотворчі процеси в Києві під керівництвом П. Скоропадського. Цього разу Д. Донцов дуже розраховував на тверду проукраїнську позицію Є. Коновальця та січових стрільців. Одним з очевидних спільних досягнень стало відновлення видання журналу «Літературно-науковий вістник» у 1922 р. Напередодні та після створення ОУН Є. Коновалець дуже розраховував, що ідеологічний напрям в організації очолить Д. Донцов. Однак їм не вдалося порозумітись. Одночасно вони не перейшли межі, в результаті якої зазнало б розколу українське націоналістичне середовище. Попри те, що Д. Донцов не брав участі у створенні ОУН, Є. Коновалець і ПУН загалом визнавали, що його ідеологічні засади націоналізму відіграли ключову роль у створенні організованого українського націоналізму.
Посилання
Cherchenko, Y. (2006). Neopublikovani lysty D. Dontsova do D. Andriyevs’koho (1927-1928). Istorychnyy zhurnal. 1: 97-105. [in Ukraine].
(2007). Dokumenty i materialy z istoriyi Orhanizatsiyi Ukrayins’kykh Natsionalistiv. T. 2. Ch. 2. Lystuvannya Ye. Konoval’tsya z D. Andriyevs’kym. Uporyadnyk Yu. Cherchenko. Kyiv. [in Ukraine].
Cherchenko, Y. (2020). Fond Dmytra Andriyevs’koho v Arkhivi OUN u Kyyvi. Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk. Nova seriya. Kyiv. 23/24: 95-125. [in Ukraine].
Khoma, I. (2016). Istoriya viys’kovoho formuvannya Sichovykh stril’tsiv (1917-1919 roky). Lviv. [in Ukraine].
Zaytsev, O. (2019). Natsionalist u dobi fashyzmu. L’vivs’kyy period Dmytra Dontsova 1922-1939 roky. L’vivs’kyy period Dmytra Dontsova. Nacherk intelektual’noyi biohrafiyi. Kyiv. [in Ukraine].
Khoma, I., Shevchenko, M. (2021). Yevhen Konovalets’ i “Prosvita”. Novitnya doba. L’viv. 9: 264-273. [in Ukraine]. doi: https://doi.org/10.33402/nd.2021-9-264-273
Khoma, I. (2018). Yevhen Konovalets’ i Ukrayins’kyy students’kyy soyuz. Ternopil’s’kyy natsional’nyy pedahohichnyy universytet imeni Volodymyra Hnatyuka. Naukovi zapysky: Seriya “Istoriya”. 1 (2): 100-104. [in Ukraine].
Kvit S. (2013). Dmytro Dontsov: ideolohichnyy portret. Vydannya druhe, vypravlene i dopovnene. L’viv: Halyts’ka vydavnycha spilka. [in Ukraine].
(1913). Students’kyy konhres. Nasha shkola: naukovo-pedahohichna chasopys. Rik p’yatyy. L’viv-Chernivtsi. 271-282. [in Ukraine].
(1913). Students’kyy konhres. Dilo. 4 n.st. (21 chervnya st.st.) lypnya 1913. 4-5. [in Ukraine].
(15 lypnya 1913). Nash z’yizd. Shlyakhy. 81-84. [in Ukraine].
(1913). Student·s’kyy konhres. Dilo. 5 n.st. (22 chervnya st.st.) lypnya 1913. 2. [in Ukraine].
(1913). Student·s’kyy konhres. Dilo. 8 n.st. (25 chervnya st.st.) lypnya 1913. 2. [in Ukraine].
Shakh S. (2021). Molodist’ Ye. Konoval’tsya. Yevhen Konovalets’ ta yoho doba. Uporyadnyky druhoho vydannya. V. Moroz, V. Muravs’kyy, I. Khoma. Ivano-Frankivs’k. [in Ukraine].
(7 chervnya 1918). Derzhavnyy vistnyk. 1. [in Ukraine].
Dashkevych, R. (1965). Artyleriya Sichovykh Stril’tsiv u borot’bi za Zoloti Kyyivs’ki vorota. N’yu-York. [in Ukraine].
Dontsov D. (1954). Rik 1918. Kyyiv. Toronto. [in Ukraine].
Herchanivs’kyy D. (2021). Z Yevhenom Konoval’tsem za derzhavnu nezalezhnist’ Ukrayiny (1917-1919 rr.). Yevhen Konovalets’ ta yoho doba. Uporyadnyky druhoho vydannya. V. Moroz, V. Muravs’kyy, I. Khoma. Ivano-Frankivs’k. [in Ukraine].
Konovalets’ Ye. (2002). Prychynky do istoriyi ukrayins’koyi revolyutsiyi. L’viv. [in Ukraine].
Kuchabs’kyy V. (1969). Vid pervopochyniv do Proskurivs’koyi operatsiyi. Korpus Sichovykh Stril’tsiv: Voyenno-istorychnyy narys. Yuvileyne vydannya 1917-1967. Chikaho. [in Ukraine].
Skoropads’kyy P. (1995). Spohady. Kyiv. Filadel’fiya. [in Ukraine].
(10 veresnya 1918). Areshtuvannya shtabu USS v Kyyevi. Dilo. 2. [in Ukraine].
Martynets’, V. (1949). Ukrayins’ke pidpillya. Vid UVO do OUN: spohady ta materiyaly do peredistoriyi ta istoriyi ukrayins’koho orhanizovanoho natsionalizmu. B.M. [in Ukraine].
(17 sichnya 1919). Vid Tsentral’noho informatsiynoho byuro pry Dyrektoriyi Ukrayins’koyi Narodnoyi Respubliky. Nova Rada. 2. [in Ukraine].
Doroshenko, V. (1948). “Literaturno-Naukovyy Vistnyk” (Z nahody 50-richchya zasnuvannya). Literaturno-naukovyy vistnyk. Richnyk 32. Knyha 1. Traven’. 47-55. [in Ukraine].
(2011). Lyst Yevhena Konoval’tsya do Andriya Mel’nyka vid 10 kvitnya 1922 r. Andriy Mel’nyk. 1890-1964. Spohady. Dokumenty. Lystuvannya. Uporyadnyk O. Kucheruk, Yu. Cherchenko. Kyiv. [in Ukraine].
Kedryn-Rudnyts’kyy, I. (2021). Vydatna indyvidual’nist’. Yevhen Konovalets’ ta yoho doba. Uporyadnyky V. Moroz, V. Muravs’kyy, I. Khoma. Ivano-Frankivs’k. 375-392. [in Ukraine].
Dontsov, D. (1923). Nasha politychna dumka i striletstvo. Istorychnyy Kalendar-al’manakh Chervonoyi Kalyny na 1924 r. L’viv. 32-35. [in Ukraine].
Kucheruk, O. (2006). Dmytro Andriyevs’kyy i protses pidhotovky Pershoho Konhresu Ukrayins’kykh Natsionalistiv 1929 r. Ukrayins’kyy vyzvol’nyy rukh. L’viv. Zbirnyk 8: 76-101. [in Ukraine].
(2005). Dokumenty i materialy z istoriyi Orhanizatsiyi Ukrayins’kykh Natsionalistiv. T. 1. 1927-1930. Uporyadnyky Yu. Cherchenko, O. Kucheruk. Kyiv. [in Ukraine].
(2003). Protokol narady chleniv Provodu ukrayins’kykh natsionalistiv ta OUN v Zhenevi 14-15 kvitnya 1930 r. Konovalets’, Ye. “YA b'yu v dzvin, shchob zrushyty spravu v OUN z mertvoyi tochky...”. Nevidomi dokumenty Orhanizatsiyi Ukrayins’kykh Natsionalistiv. Rik 1930: naukovo-dokumental’ne vydannya. Kyiv. [in Ukraine].
Onats’kyy, Ye. (1954). U vichnomu misti. Zapysky ukrayins’koho zhurnalista. Rik 1930. Buenos-Ayros. [in Ukraine].
Onats’kyy, Ye. (1985). U vichnomu misti. Zapysky ukrayins’koho zhurnalista. Rik 1933. Toronto. [in Ukraine].
Onats’kyy, Ye. (1989). U vichnomu misti. Zapysky ukrayins’koho zhurnalista. Rik 1934. Toronto. [in Ukraine].
